НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЛЕКСІЯ МАРКЕВИЧА (1847–1903): ДО 175-РІЧЧЯ ІСТОРИКА

Анотація

Мета. Стаття присвячена аналізу науково-педагогічної діяльності відомого одеського історика та громадського діяча Олексія Івановича Маркевича (1847–1903). Методи. Основу дослідження становили методи критики, аналізу та оцінки джерел, архівної евристики, біографічний метод, історико-типологічний та історико-порівняльний методи, метод опису історичних подій. Результати. У результаті дослідження, яке побудоване на аналізі історіографічних, наративних та документальних джерел, з’ясовано, що педагогічну діяльність Олексій Маркевич ропочав у 1870-х роках після завершення навчання на історико-філологічному факультеті Новоросійського університету, викладаючи історію та російську словесність в Одеському комерційному училищі, Одеському інституті шляхетних дівчат та Маріїнській жіночій гімназії. З 1880 до 1895 року він працював у Новоросійському університеті, активно займаючись науковою роботою і вдосконалюючи свої лекторські здібності. Перебуваючи під впливом концептуальних ідей Володимира Антоновича, Олексій Маркевич заклав основи українознавства в Одеському університеті у другій половині ХІХ ст., підготував і прочитав низку лекцій з історії України та південного регіону, пропагуючи позитивістські засади та народницькі ідеї. З 1884 року історик перебував під наглядом поліції за свою лекційну діяльність і в 1895 році був звільнений з університету, офіційно – за «станом здоров’я», фактично – через спробу ввезення зі Львову до Російської імперії забороненої Емським указом нелегальної літератури. Висновки. Зроблено висновки, що науково-педагогічна діяльність посідала одне з провідних місць у житті Олексія Маркевича. Він пройшов шлях від приват-доцента до професора Новоросійського університету, на основі наукових досліджень вдосконалив читання обов’язкових лекцій з російської історії, вперше в історії університету розробив і запровадив навчальні курси з історії південного регіону. Звільнення з університету перервало його університетську кар’єру, але не лекційну діяльність. До кінця життя він залишався блискучим викладачем та оратором, працюючи лектором у народних аудиторіях та виступаючи на публічних читаннях.