@article{Шамрай_2023, title={ІДЕОЛОГІЗАЦІЯ РОБОТИ СІЛЬСЬКИХ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (1943–1950 РР.)}, url={https://pahs.journal.kspu.edu/index.php/pahs/article/view/84}, DOI={10.32999/ksu2786-5118/2023-41-14}, abstractNote={<p>Мета. На основі комплексного аналізу роботи сільських культурно-освітніх закладів у повоєнний період (1943–1950 рр.) показати сутність і характер ідеологічного впливу на них. Методи. В основу архітектоніки дослідження покладено проблемно-хронологічний метод. Результати. У статті комплексно аналізується система ідеологічного впливу на роботу сільських культурно-освітніх закладів. Розкривається практика партійного контролю за роботою сільських культурно-освітніх закладів та використання різних форм ідеологічного впливу на свідомість жителів села. З’ясовано, що культурно-освітні процеси в сільській місцевості областей України були позначені жорсткою цензурою і підпорядкуванням усіх форм і методів роботи з людьми завданням панівної тоді комуністичної ідеології, що дозволяє визначити державну політику у сфері сільської культури в 1943–1950-х рр. як надмірно політизовану. Сільські культурно-освітні установи використовувалися як опорні пункти масово-політичної роботи компартійних організацій, пропагуючи рішення і лінію партії, відволікаючи при цьому працівників і актив клубів і бібліотек від організації художньої творчості і дозвілля людей. Під тиском місцевих владних структур на базі сільських культурно-освітніх закладів створювалися гуртки політичної освіти, агітколективи, агітаційно-художні бригади та інші ланки масово-політичної роботи, не властивої діяльності закладів культури. Культпрацівники разом з іншими верствами сільської інтелігенції постійно залучалися до участі в перманентно здійснюваних партійними організаціями агітаційно-пропагандистських кампаніях. Висновки. За результатами дослідження особливостей культурно-освітніх процесів, що відбувалися у повоєнному українському селі, зроблено висновок, що вони характеризувалися посиленням ідеологізації усього духовного життя сільського населення. Панівна тоді компартійна ідеологія не обмежувалася підпорядкуванням своїм завданням власне культурно-освітньої роботи клубів і бібліотечних установ, а й поширювалася на інші засоби ідеологічного впливу на свідомість людей – усну політичну агітацію, пресу, радіо і кіно.</p>}, number={41}, journal={Південний архів (історичні науки)}, author={Шамрай, Олександр Григорович}, year={2023}, month={Трав}, pages={121–128} }