ПОВСЯКДЕННІСТЬ БЮРОКРАТІЇ: ДЖЕРЕЛЬНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ХЕРСОНСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДУМИ 1879 Р.

Анотація

Проблематика вивчення міського самоврядування Херсона другої половини XIX ст. сьогодні набуває особливої ваги у зв’язку з масштабними втратами документальної спадщини, спричинені російською окупацією 2022 р. Значна частина дореволюційних фондів Державного архіву Херсонської області, зокрема матеріали міської думи, була викрадена. Це зумовлює необхідність введення до наукового обігу тих джерел, які збереглись у копіях, приватних колекціях, що набуває не тільки наукового, але й меморіального виміру. Мета статті – реконструювати адміністративну повсякденність Херсона 1879 р. через аналіз матеріалів фонду № 4 Державного архіву Херсонської області, які репрезентують діяльність міської думи та управи.Методологія дослідження спирається на міждисциплінарний підхід і теорію повсякденності, що дозволяє розглядати джерела як текстуальні репрезентації соціального порядку, комунікаційних практик і владного дискурсу. До основного кола дослідницьких матеріалів належать: Журнал засідань Херсонської міської думи та Пам’ятна книжка Херсонського міського громадського управління. Перший документ фіксує хроніку практичної роботи думи: склад присутніх, перебіг обговорень, ухвалення рішень, що дозволяє простежити механізми функціонування міської бюрократії. Другий – підсумовує діяльність самоврядування, подаючи систематизовані дані про фінанси, штат, установи та комісії. Разом вони відтворюють ритм міського життя, показують логіку ухвалення рішень, форми комунікації між думою та управою, гласними та громадою. Регулярність засідань (переважно щотижневих) і зміст обговорень – від господарських питань до опіки над школами й лікарніми – демонструють становлення стабільної адміністративної рутини. Саме в цих практиках проявляється формування локальної модерності, де бюрократія виступала не лише апаратом влади, а й соціальним середовищем міського життя. У підсумку зроблені висновки, що аналіз документів думи 1879 р. дозволяє відторити соціальну текстуру херсонської бюрократії; побачити, як через буденну адміністративну працю формувалась інституційна культура, громадянська участь і локальна ідентичність. В умовах сучасних воєнних втрат подібні джерела стають актом відновлення історичної пам’яті міста та його минулої тяглості.