ЯК ОБРАЗ МІСЦЯ ФОРМУЄ ІДЕНТИЧНІСТЬ: ФРЕЙМ, АФОРДАНС І ФРОНТИР (НА МАТЕРІАЛІ РАДЯНСЬКОГО ПУТІВНИКА КРИМОМ)
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2026-55-1Ключові слова:
Південь України, Крим, ідентичність, фронтир, політика пам’яті, туризм, путівникиАнотація
Мета. З’ясувати, як образ місця формує ідентичність історичного суб’єкта, та запропонувати теоретико-методологічну модель, яка пояснює не лише зміст образу, а й механізм його впливу. Класичний імагологічний підхід продуктивний в описі образів, проте зупиняється на рівні репрезентації й лишає відкритою проблему «чорної скриньки» – проміжок між пропозицією образу та його реальним сприйняттям конкретною людиною. Методи. Застосовано трирівневу модель, що інтегрує фрейм-аналіз (Е. Гофман, Р. Ентман), теорію афордансів (Дж. Гібсон, Д. Норман, І. Хатчбі) та теорію фронтиру в переосмисленні через концепт «зони контакту» (М.-Л. Пратт), доповнену людиновимірним підходом і оптикою політики пам’яті. Модель апробовано на матеріалі радянського туристичного путівника «Крым. Путеводитель» («Крим. Путівник», Сімферополь, 1969). Це джерело залучається виключно як об’єкт наукового аналізу, а не як достовірне джерело фактів: саме дослідження механізмів, якими радянська влада конструювала образи Криму, і становить суть цієї статті. Результати. Показано, як фрейм «курортного раю» втілюється в матеріальному носії; як афорданси видання – довговічність, візуальне випередження обкладинкою, ієрархія видимості у структурі та програмування руху туристичним маршрутом – роблять образ дієвим і перетворюють його на прожитий досвід; як поняття фронтиру пояснює протилежне сприйняття того самого носія різними суб’єктами, насамперед депортованими кримськими татарами, вірменами та греками. Аналіз засвідчує, що фрейм, афорданс і фронтир працюють не як окремі інструменти, а в синергії: фрейм задає, що пропонується побачити, афорданс – через які властивості носія ця пропозиція стає дієвою, а фронтир – де й ким цей досвід проживається. Висновки. Образ перетворюється на ідентичність не автоматично, а через матеріальний носій, що проживається конкретним суб’єктом у конкретному просторі витіснення. Запропонована модель розширює теоретичну базу дослідження трансформації ідентичностей і масових образів радянського Криму (1954–1991) та може бути застосована до ширшого корпусу джерел – кіноматеріалів, плакатів, преси.
Посилання
Cheremisin, O., & Mykhailenko, H. (2019). Obraz Pivdnia Ukrainy u podorozhnikh putivnykakh inozemtsiv naprykintsi XVIII – na pochatku XIX stolit [The image of Southern Ukraine in foreigners’ travel guidebooks at the end of the 18th – beginning of the 19th centuries]. Scriptorium nostrum, 1(12), 111–118 [in Ukrainian].
Cheremisin, O. V. (2020). Obraz yevreiv v miskomu prostori Pivdnia Ukrainy u podorozhnikh putivnykakh mandrivnykiv kintsia XVIII – pershoi polovyny XIX st. [The image of Jews in the urban space of Southern Ukraine in travelers’ guidebooks of the late 18th – first half of the 19th centuries]. Zaporizhzhia Historical Review, 3(55), 16–22. DOI: https://doi.org/10.26661/zhv-2020-3-55-02 [in Ukrainian].
Cheremisin, O. V., & Mykhailenko, H. M. (2022). Obraz ukraintsiv u podorozhnikh putivnykakh kintsia XVIII – pershoi polovyny XIX st. [The image of Ukrainians in travel guidebooks of the late 18th – first half of the 19th centuries]. Pivdennyi arkhiv (istorychni nauky) – Southern Archive (Historical Sciences), 40, 37–43. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2022-40-5 [in Ukrainian].
Entman, R. M. (1993). Framing: Toward clarification of a fractured paradigm. Journal of Communication, 43(4), 51–58. Retrieved from https://fbaum.unc.edu/teaching/articles/J-Communication-1993-Entman.pdf [in English].
Gibson, J. J. (1979). The ecological approach to visual perception (316 p.). Boston: Houghton Mifflin [in English].
Goffman, E. (1974). Frame analysis: An essay on the organization of experience. Cambridge, MA: Harvard University Press [in English].
Hutchby, I. (2001). Technologies, texts and affordances. Sociology, 35(2), 441–456. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/240729307_Technologies_Texts_and_Affordances [in English].
Krym: putevoditel [Crimea: A guidebook]. (1969). I. P. Poliakova (Ed.). (2nd ed.). Simferopol: Krym [in Russian].
Mykhailenko, H. M. (2023). Obraz rosiian u podorozhnikh putivnykakh kintsia XVIII – pershoi polovyny XIX st. [The image of Russians in travel guidebooks of the late 18th – first half of the 19th centuries]. Pivdennyi arkhiv (istorychni nauky) – Southern Archive (Historical Sciences), 44, 19–26. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2023-44-3 [in Ukrainian].
Pan, Z., & Kosicki, G. M. (1993). Framing analysis: An approach to news discourse. Political Communication, 10(1), 55–75. https://doi.org/10.1080/10584609.1993.9962963 [in English].
Pratt, M. L. (1991). Arts of the contact zone. Profession, 33–40. Retrieved from https://mullin35.wordpress.com/wp-content/uploads/2016/04/pratt_-arts-of-the-contact-zone.pdf [in English].
Riabokon, H. L. (2016). Teoriia freimiv kriz pryzmu prahma-semantychnoi pobudovy dyskursu [Frame theory through the lens of the pragma-semantic construction of discourse]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filolohichni nauky – NaUKMA Research Papers. Philology, 189, 76–82. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMAfn_2016_189_17 [in Ukrainian].
Turner, F. J. (1920). The significance of the frontier in American history. The frontier in American history (pp. 1–38). New York: Henry Holt. Retrieved from https://archive.org/details/frontierinameric01turn [in English].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
