БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДИНИ КУРІСІВ В ОДЕСЬКОМУ ЖІНОЧОМУ БЛАГОДІЙНОМУ ТОВАРИСТВІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

Анотація

В статті розглядається благодійна діяльність представників роду Курісів в Одеському благодійному жіночому товаристві в першій половині ХІХ ст. В контексті тенденцій розвитку благодійництва на території Півдня сучасної України в першій половині ХІХ ст. досліджено започаткування та становлення однієї із самих розвинутих благодійних жіночих організацій Одеси того часу – Одеського жіночого благодійного товариства. Проаналізовані витоки виникнення Товариства, основні напрямки та особливості його діяльності, джерела фінансування. Особливу увагу приділено організації Товариством дитячого будинку та вихованню його мешканців. Серед особливих досягнень Товариства будівництво церкви, закладення саду, організація власної торгівельної та виробничої діяльності, за рахунок яких здійснювався розвиток Товариства та забезпечувалась його робота. Мета дослідження полягає в вивченні ролі представників роду Курісів в благодійній діяльності Одеського жіночого благодійного товариства в першій половині ХІХ ст. Методи дослідження. Під час проведення дослідження використовувались порівняльно-історичний метод, історико-систематичний метод, метод аналізу та синтезу історичних джерел. Результати та висновки.На основі проведеного дослідження зроблені висновки про благочинність родини Курісів. Серед військових, соціальних, господарських надбань родини особливе місце займало колекціонування, меценатство та благодійництво. Не тільки славні чоловіки сім’ї Курісів, Іван Онуфрійович Куріс та Іван Іраклійович Куріс, зробили незаперечний внесок в розвиток Півдня сучасної України, а й жінки курісовського роду займались просвітництвом та вели активне соціальне життя. З числа родини Курісів, крім Катерини Іванівни, жінки Івана Онуфрійовича Куріса, до Товариства входили її невістки Єлизавета Львівна та Любов Станіславівна. Всі вони брали участь в організації постачання продовольством і медикаментами городян, які потребували допомоги, розміщенні безпритульних людей на дешевих квартирах, сприяли в організації громадських робіт, брали участь в вихованні безпритульних дітей. На основі вивчення життєвого шляху Любові Станіславівни Куріс проаналізований початок її благодійницької діяльності, якою вона займалася дуже активно все своє життя. Участь в роботі Одеського жіночого благодійного товариства було лише першим кроком до продовження благочинних вчинків цієї жінки – просвітницької діяльності, заснування школи за власні кошти, участі в інших благодійних організаціях.