МУЗИКА В СИСТЕМІ КЛАСИЧНОЇ ГІМНАЗІЙНОЇ ОСВІТИ НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Анотація

У статті досліджено музичну освіту як складову освітнього середовища класичних чоловічих гімназій наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. на матеріалах чоловічих гімназій Київського навчального округу. Мета статті полягає у комплексному аналізі інституційних засад музичної освіти, організації музичного навчання, розвитку учнівських оркестрів та визначенні освітніх, культурних і виховних функцій музичних практик. Методи. Історико-системний підхід дав змогу розглянути музичну освіту як складову цілісної системи класичної гімназійної освіти. Історико-порівняльний метод використано для виявлення особливостей організації музичного навчання в окремих чоловічих гімназіях Київського навчального округу. Історико-генетичний метод дозволив простежити еволюцію музичної освіти та діяльності учнівських оркестрів упродовж досліджуваного періоду. Джерельну основу роботи становлять нормативно-правові акти Міністерства народної освіти, а також щорічні звіти попечителя Київського навчального округу за 1889–1916 рр. Результати. Встановлено, що, незважаючи на факультативний статус музики в навчальних планах, вона посідала важливе місце в системі класичної чоловічої гімназійної освіти. З’ясовано особливості нормативного регулювання музичного навчання, організації учнівських оркестрів, кадрового забезпечення та фінансування музичних занять. Простежено поступове поширення оркестрового музикування в чоловічих гімназіях Київського навчального округу та розширення мережі музичних колективів наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Показано, що музичні практики охоплювали не лише навчальні заняття, а й літературно-музичні вечори, концерти, урочисті академічні акти, благодійні заходи та участь учнівських колективів у культурному житті міст. Аналіз концертного репертуару дозволив виявити поєднання художньо-естетичних, культурно-просвітницьких і виховних функцій музики, а також її роль у формуванні освітнього середовища класичної гімназії. Висновки. Доведено, що музика була важливим елементом функціонування класичної чоловічої гімназії як соціокультурного інституту. Вона забезпечувала інтеграцію навчальної, позакласної та культурно-просвітницької діяльності, сприяла естетичному вихованню, розвитку виконавських навичок, формуванню культури колективної взаємодії та розширенню культурного кругозору учнів. Запропонований підхід дозволяє розглядати музичну освіту як один із інструментів дослідження освітнього середовища чоловічих гімназій кінця ХІХ – початку ХХ ст., що розширює сучасні уявлення про функціонування системи середньої освіти в Наддніпрянській Україні.