СПАДКОЄМЦІ ІМПЕРАТОРСЬКОГО ПРЕСТОЛУ НІМЕЧЧИНИ ТА ЇХНЄ СТАВЛЕННЯ ДО НАЦІОНАЛ-СОЦІАЛІЗМУ

Анотація

Метою статті є висвітлення ставлення прямого імперського нащадка, кронпринца Вільгельма ІІІ, до націонал-соціалізму, його монархічні надії та їх наслідки. Методологічна основа базується на принципах історизму, системності, об’єктивності, науковості, за допомогою яких розкривається зміст соціально-політичних процесів та явищ. У статті широко використані загальнонаукові методи: аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація. Серед спеціально-наукових методів: історичний, історико-системний, конкретно-історичний. Актуальність дослідження полягає в тому, що 7 грудня 2022 року була викрита спроба державного перевороту в Німеччині з метою відновлення монархії. Георг Фрідріх принц Прусський, імперський нащадок, мав би очолити новостворену монархію в Німеччині. З 2014 року велися перемовини між родиною Гогенцоллернів та урядами федеральних земель Берлін і Бранденбург щодо повернення майна відповідно до закону від 1994 року. Проте закон від 1994 року передбачає винятки: повернення не відбувається, якщо заповідач надавав «значну підтримку» націонал-соціалістичному режиму. У випадку Гогенцоллернів дискусія зосереджувалася на ставленні кронпринца Вільгельма (1882–1951), глави родини на момент поразки Німеччини в 1945 році, до націонал-соціалізму. Отже, дана тема є актуальною і в сьогоднішніх реаліях, саме тому і важливо вивчити та дослідити це питання. Результати дослідження. Висвітлення діяльності кронпринца Вільгельма, нащадка імперської династії Гогенцоллернів, щодо відновлення монархії в Німеччині за підтримки націонал-соціалістів, що прийшли до влади в Німеччині. На основі джерел проаналізовано можливі зв’язки націонал-соціалістів з імперською сім’єю, їх причини та наслідки. Висновки. Під час змагань за політичний вплив в країні кронпринц Вільгельм відіграв важливу роль. Нащадок престолу робив свої ставки на правих, адже вбачав в них шанс на відновлення монархії. На виборах президента він теж висував свою кандидатуру проте вона провалилась, і тоді Вільгельм оголосив про підтримку Гітлера. Але врешті-решт надії, які кронпринц покладав на співпрацю з правими націоналістами, залишилися нездійсненими і з 1936 року Вільгельм припинив свою політичну діяльність. Під час Другої світової війни він не відігравав значної ролі, а в 1951 році помер у Гехінгені на південному заході Німеччини. Проте його публічна підтримка як представника колишньої монархії нацистського режиму справила гнітюче враження на всіх, хто намагався чинити опір нацизму, та популяризувала нацизм у Німеччині серед неофітів.