МІСЦЕВЕ НАСЕЛЕННЯ У СКЛАДІ НАЦИСТСЬКИХ КАРАЛЬНИХ ОРГАНІВ НА ХАРКІВЩИНІ (1941–1943 РР.)

Анотація

Метою розвідки є дослідження участі місцевого населення у допоміжних формуваннях, які входили до складу німецьких репресивних органів, що діяли на території Харківської області протягом 1941–1943 рр. Крім того, розглянуто питання причетності колаборантів до скоєння воєнних злочинів. Методологічну основу роботи становлять як загальнонаукові (аналіз, синтез, дедукція, індукція, системний підхід), так і спеціально-історичні (історико-порівняльний, історико-системний) методи, а також були застосовані принципи науковості, об’єктивності та історизму. Результати дослідження. Буквально з перших днів війни Вермахт, а далі й поліцейські структури РЗГА зіткнулися з гострою нестачею кадрів. Для комплектування військово-поліцейських підрозділів, що діяли на окупованих радянських територіях, почали широко залучатися місцеві колаборанти. Головним джерелом кадрового поповнення українських допоміжних частин Вермахту та поліції на Харківщині стали радянські військовополонені українці та росіяни за національністю, які до війни проживали на території УРСР та РРФСР, а також місцеві мешканці з числа цивільних. На основі аналізу архівних кримінальних справ колаборантів – колишніх співробітників групи ГФП 560, поліції безпеки та СД «генерального округу Харків» – у статті комплексно розглянуто питання комплектування та функціонування допоміжних сил з числа громадян СРСР у структурі нацистських військово-поліцейських інституцій, що діяли на Харківщини впродовж 1941–1943 рр., а також встановлено їхню причетність до скоєння воєнних злочинів. Висновки. Вагомою причиною колаборації місцевого населення з німецькою окупаційною владою стала карально-репресивна політика сталінського режиму, спрямована на утвердження тоталітаризму в його радянському варіанті. Крім того, катастрофічні поразки Червоної армії на початковому етапі німецько-радянської війни сприяли зневірі до більшовицького режиму. Політично дезорієнтоване комуністичною пропагандою місцеве населення було залишене на поталу ворога без засобів для існування. Сотні тисяч полонених червоноармійців, які потрапили у німецький полон, опинились на межі виживання. Ще одним важливим чинником, який змушував місцевих жителів до співпраці з нацистами, став жорстокий окупаційний режим. Військова співпраця місцевого населення, що перебувало у складі нацистських репресивних органів, носила здебільшого не добровільний характер, а відбувалася під тиском німецької влади. Співпраця з окупаційною владою базувалась не на певних ідеологічних переконаннях, а була викликана в основному елементарним бажанням вижити у надскладних обставинах та прилаштуватися до жорстких умов «нового порядку». Однак слід зазначити, що колаборанти стали не лише опорою німецького окупаційного режиму, а і старанними виконавцями та співучасниками кривавих злочинів нацистів на харківській землі.