ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ ТА ВІЙНА РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ВИКЛИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2025-50-1Ключові слова:
історична пам’ять, політика пам’яті, російсько-українська війна, європейська інтеграція, національна ідентичність, декомунізація, гібридна війнаАнотація
Метою статті є здійснення аналізу аспектів історичної пам’яті українців через призму російсько-української війни в контексті процесу європейської інтеграції. Важливість реалізації цієї мети полягає в складності формування національної ідентичності українського народу як частини сім’ї європейських народів, що є необхідною умовою для забезпечення ефективності процесів націєтворення і ведення державної політики України в напрямі функціонування системи національної безпеки. Методологічною основою дослідження виступили такі загальні та спеціальні методи наукових досліджень, як моніторинг, абстрагування та абстрактно-логічний, історико-типологійчний та інституціональний методи. Зважаючи на комплексність дослідження, було прийнято рішення застосовувати міждисциплінарний підхід як ефективну форму поєднання одразу декількох наукових дисциплін. Аналіз попередніх наукових праць із вибраної теми показав широкий інтерес до неї в міжнародній науковій спільноті, що визначається актуальністю теми російсько-української війни як для вітчизняних, так і закордонних дослідників. Наукова новизна дослідження полягає в пропозиції альтернативного алгоритму формування політики історичної пам’яті в Україні: не як колишньої колонії РФ, а держави, народ якої завжди був частиною європейської цивілізації. Результати праці демонструють виняткову роль історичної пам’яті як ефективного інструменту націєтворення і державної політики, який було надано українським інституціям тільки після початку російської гібридної агресії та анексії Криму, що стало основним чинником трансформації колективної пам’яті українців та популяризувало ідеї європейської інтеграції. Серед основних перспектив політики пам’яті в Україні в контексті європейської інтеграції було відзначено впровадження наративів мирного співіснування із сусідами, з якими історично українці боролися, та спільне вивчення і прощення злочинів минулого, на кшталт Волинської чи Крюківської трагедій. У висновках виявлено перспективи наступних досліджень, що полягають у створенні порівняльної характеристики різноманітних аспектів, які формують історичну пам’ять України та сусідніх держав з метою визначення їх відмінностей, що може стати основою стратегії співпраці з ними та формування планів взаємодії в контексті посилення процесів європейської інтеграції.
Посилання
Телегуз І., Телегуз А. Українська ідентичність у часі та просторі: історична пам’ять, інтерпретація минулого та сучасні виклики війни. Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. 2025. №. 51. С. 79–87. DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2025-51-79-87
Чупрінова Н. Ю., Севрук І. І., Соколовська Ю. В. Історична пам’ять та національна ідентичність в умовах російсько-української війни (2014–2024 рр.). Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки. 2024. Вип. 35. №. 3. С. 95–99. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5984.2024/3.15
Філіпович М. Проблеми формування історичної пам’яті в освітній сфері України. Літопис Волині. 2023. №. 28. С. 174–178. DOI https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.28.24
Ратушна О. Українська національна ідентичність та євроінтеграція: історико-соціальний аспект. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2022. Вип. 57. №. 3. С. 4–9. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/57-3-1
Стрільчук Л. В. Контраверсійність політики пам’яті у сучасній Україні: проблеми подолання пострадянських наративів. Baltija Publishing. 2024. С. 180–202. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-465-8-8.
Budryte D. Memory politics and the study of crises in International Relations: Insights from Ukraine and Lithuania. Different Shades of the Past. 2023. P. 11–40. DOI: https://doi.org/10.1515/9783111000596
Amiot H. Framing the present through the past: Ukrainian diaspora in France, Holodomor memory and the 2014 critical juncture. Ethnic and Racial Studies. 2024. Vol. 47. №. 2. P. 367–390. DOI: https://doi.org/10.1080/01419870.2023.2261291
Балинська О. М. Пам’ять як семіотичний засіб формування загальнолюдських прав та історико-національної правової політики держави. Аналітично-порівняльне правознавство. Розділ 7: Філософія права. 2024. С. 746–753. DOI:10.24144/2788-6018.2024.01.132
Wanner C. Burden of dreams: History and identity in post-Soviet Ukraine. Penn State Press, 2010. 288 p.
Kuzio T. History, memory and nation building in the post-Soviet colonial space. Nationalities Papers. 2002. Vol. 30. №. 2. P. 241–264. DOI: 10.1080/00905990220140649
Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготов- лення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки : Закон України від 16.05.2017 р. № 2031-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2031-19#Text (дата звернення: 23.04.2025).
Радіо Свобода. 81% українців підтримують визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за незалежність України – опитування. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-upa-opytuvannia/31834466.html (дата звернення: 23.04.2025).