ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ ТА ВІЙНА РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ВИКЛИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

Метою статті є здійснення аналізу аспектів історичної пам’яті українців через призму російсько-української війни в контексті процесу європейської інтеграції. Важливість реалізації цієї мети полягає в складності формування національної ідентичності українського народу як частини сім’ї європейських народів, що є необхідною умовою для забезпечення ефективності процесів націєтворення і ведення державної політики України в напрямі функціонування системи національної безпеки. Методологічною основою дослідження виступили такі загальні та спеціальні методи наукових досліджень, як моніторинг, абстрагування та абстрактно-логічний, історико-типологійчний та інституціональний методи. Зважаючи на комплексність дослідження, було прийнято рішення застосовувати міждисциплінарний підхід як ефективну форму поєднання одразу декількох наукових дисциплін. Аналіз попередніх наукових праць із вибраної теми показав широкий інтерес до неї в міжнародній науковій спільноті, що визначається актуальністю теми російсько-української війни як для вітчизняних, так і закордонних дослідників. Наукова новизна дослідження полягає в пропозиції альтернативного алгоритму формування політики історичної пам’яті в Україні: не як колишньої колонії РФ, а держави, народ якої завжди був частиною європейської цивілізації. Результати праці демонструють виняткову роль історичної пам’яті як ефективного інструменту націєтворення і державної політики, який було надано українським інституціям тільки після початку російської гібридної агресії та анексії Криму, що стало основним чинником трансформації колективної пам’яті українців та популяризувало ідеї європейської інтеграції. Серед основних перспектив політики пам’яті в Україні в контексті європейської інтеграції було відзначено впровадження наративів мирного співіснування із сусідами, з якими історично українці боролися, та спільне вивчення і прощення злочинів минулого, на кшталт Волинської чи Крюківської трагедій. У висновках виявлено перспективи наступних досліджень, що полягають у створенні порівняльної характеристики різноманітних аспектів, які формують історичну пам’ять України та сусідніх держав з метою визначення їх відмінностей, що може стати основою стратегії співпраці з ними та формування планів взаємодії в контексті посилення процесів європейської інтеграції.