ПОНЯТТЯ «ЗАХІДНА УКРАЇНА» ТА ЙОГО «НАЦІОНАЛІЗУЮЧА» ФУНКЦІЯ В ДИСКУРСІ ГАЗЕТИ «ДІЛО» (1923–1939 РР.)
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2021-36-2Ключові слова:
Західна Україна, УНДО, газета «Діло», Польська республіка, міжвоєнний період, історія понятьАнотація
Метою цієї статті є дослідити вживання терміна «Західна Україна» / «західноукраїнські землі» як «базового/ ключового поняття» у дискурсі львівської газети «Діло» та середовища Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО) у 1923–1939 рр. У статті застосовано методологію «історії понять» (conceptual history / Begriffsgeschichte) за Р. Козелеком та Я. Іфверсеном. Стаття зосереджується на конкретному аспекті вживання цього терміна, а саме його «націоналізуючої» функції в контексті відносин із польською державою. Для ширшого порівняльного контексту у статті коротко залучено також український націоналістичний, польський та радянський дискурси, а також застосовано стенограми засідань Сейму Польської республіки. Стаття демонструє, що після рішення Ради послів Антанти про визнання суверенітету Польської республіки над Східною Галичиною в 1923 р. термін «Західна Україна» в українському національному, а також радянському, дискурсах набув нового географічного наповнення, позначаючи простір всіх українських земель Польщі. Водночас із висуненням постулату про «автономію західноукраїнських земель» цей термін знову набув політичного звучання. У статті показано, що поняття «західноукраїнські землі» використовували з метою підкреслити національний характер українських територій Польщі, протиставити його політиці польської держави та пов’язати цей простір із Великою/Радянською Україною. Через таке змістове наповнення цей термін викликав гостру полеміку між українським та польським дискурсами, зокрема в стінах парламенту. Водночас зі зміною політичних орієнтацій у 1930-х рр. використання поняття «західноукраїнські землі» у політичних деклараціях УНДО та «Діла» поступово зменшувалось. Дослідження доходить висновку, що термін «західноукраїнські землі» став «базовим/ключовим» поняттям в міжвоєнному українському дискурсі і ніс певні політичні конотації. Саме ця його «націоналізуюча» функція та спричинена нею гостра дискурсивна роль цього терміна стала причиною поступової відмови від його використання на вищому політичному рівні.
Посилання
Czas. Kraków. 1928. № 144.
Droga. Warszawa. 1929. № 9.
Hibel, K. „Wojna na mapy”, „wojna na słowa”. Onomastyczne i międzykulturowe aspekty polityki językowej II Rzeczpospolitej w stosunku do mniejszości ukraińskiej w Galicji Wschodniej w okresie międzywojennym. Münster : LIT Verlag, 2014. 292 с.
Hibel, K. Od „Małopolski Wschodniej” do „Ukrainy Zachodniej”. Geneza, rozwój oraz zakres funkcjonowania w języku polskim nazw geograficznych odnoszących się do „Galicji Wschodniej” w latach 1918–1939. Slavia Orientalis. 2012. Т. 61. № 4. С. 475–510.
Himka, J.-P. Western Ukraine between the Wars. Canadian Slavonic Papers. 1992. Т. 34. № 4. С. 391–412.
Ifversen, J. About Key Concepts and How to Study Them. Contributions to the History of Concepts. Berghahn Books, 2011 Т. 6. № 1. С. 65–88.
Koselleck, R. Introduction and Prefaces to the Geschichtliche Grundbegriffe. Contributions to the History of Concepts. Berghahn Books, 2011 Т. 6. № 1. С. 1–37.
Radziejowski, J. The Communist Party of Western Ukraine, 1919–1929. Edmonton : Canadian Institute of Ukrainian Studies, University of Alberta, 1983. 224 с.
Słowo Polskie. Lwów. 1931. № 80.
Sprawozdanie Stenograficzne z … Posiedzenia Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej w dniu … (SSPSR). Warszawa : 1923 (№ 42), 1924 (№ 146, 158), 1925 (№ 228), 1926 (№ 309), 1928 (№ 12, 19, 24, 28), 1930 (№ 73), 1933 (№ 103), 1934 (№ 108), 1935 (№ 142).
Szumiło, M. Ukraińska Reprezentacja Parlamentarna w Sejmie i Senacie RP (1928–1939). Warszawa : Neriton, 2007. 324 с.
Szumiło, M. Ukraińskie koncepcje autonomii terytorialnej w ramach Drugiej Rzeczypospolitej. Rocznik Lubelski. 2011. № 37. С. 106–121.
Верменич Я.В. Західна Україна, як термін. Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України ; Інститут історії України. Київ : Наукова думка, 2005. 672 с. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Zakhidna_Ukr_termin.
Вісти ВУЦВК. Харків, 1925. № 86, 136.
Грицак Я. Нариси історії України. Формування модерної нації. Київ : Yakaboo, 2019. 656 с.
Громадський вістник. Львів, 1923. № 65.
Діло. Львів : 1923 (№ 1, 4, 18, 49, 51, 52, 88, 164, 175), 1924 (№ 54, 65, 84, 260), 1926 (№ 116, 224, 265, 275), 1927 (№ 38, 85, 202, 281), 1928 (№ 3, 17, 81, 141, 144), 1929 (№ 276), 1930 (№ 229), 1932 (№ 77, 185, 247), 1934 (№ 338, 339), 1935 (№ 218, 328), 1938 (№ 195, 274, 275).
Зайцев О. Українська народна трудова партія (1919–1925). Україна модерна. 2002. № 7. С. 69–90.
Кугутяк М. Історія української націонал-демократії (1918–1929). Т. І. Київ – Івано-Франківськ : Плай, 2002. 536 с.
Політична історія України. ХХ століття: у 6 т. Київ : Генеза, 2003. Т. 5 : Українці за межами УРСР (1918–1940) / керівник тому В.П. Трощинський. 720 с.
Сурма. Берлін, 1927. № 2. Каунас, 1931. № 5-6, 10-11.