РЕЦЕПЦІЯ КНИГИ ЮЛІАНА БАЧИНСЬКОГО «УКРАЇНА IRREDENTA» В УКРАЇНСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ РУСІ (1894–1900)
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2021-36-4Ключові слова:
Юліан Бачинський, Іван Франко, Михайло Драгоманов, Русько-українська радикальна партія, «Україна Irredenta», український соціалізм, ідея незалежної держави, українська політична думкаАнотація
Мету статті складає дослідження рецепції книги галицького політичного мислителя, активіста Русько-української радикальної партії (РУРП) Юліана Бачинського (1870–1940) «Україна Irredenta» в українському національному русі на зламі XIX–XX ст. Текст, який вперше в історії теоретично обґрунтовує вимогу утворення незалежної соборної держави українців по обидва боки р. Збруч, з’являється в розпалі ідеологічних дискусій останньої декади XIX ст. Світоглядний та політичний конфлікт поколінь в лавах РУРП в першій половині 1890-х рр. і перемога в ньому фракції «молодих радикалів», теоретиком якої виступав Ю. Бачинський, зробили можливим подальше поширення ідей «Україна Irredenta» в колах русько-української інтелігенції. Використання таких методів дослідження дискурсу, як аналіз інтелектуального контексту публікації, відгуків сучасників, основних пунктів критики і відображення ідей книги в інших документах, дозволяє показати вплив «Україна Irredenta» на осучаснення політичного мислення підавстрійських українців. Результатами застосування подібного підходу є новий погляд на стосунки між течіями в українському русі кінця XIX ст., чіткіше розуміння світоглядних відмінностей між різними поколіннями його діячів і увиразнення динаміки переходу до самостійницької політичної культури, що був позначений боротьбою та взаємовпливами відразу декількох ідеологій. Висновки. Після завоювання стартового плацдарму в радикальній партії ідея утворення незалежної української держави, висунута Бачинським в «Україна Irredenta», стрімко поширюється в політичному, громадському та інтелектуальному просторі Галичини, стаючи предметом широкого обговорення. В 1899 році дві нові національні партії в імперії Габсбургів – Українська соціал-демократична партія та Українська національно-демократична партія – приймають центральну тезу «Україна Irredenta» в якості власної програмної вимоги. Поява праці Ю. Бачинського (1895) та резонанс, який вона спричинила в наступні п’ять років, повинні, отже, розглядатися не лише як визначна подія в інтелектуальному житті українства Східної Галичини, але й як ключова ланка в процесі модернізації українського національного проєкту в цілому.
Посилання
Himka J.-P. Young Radicals and Independent Statehood: The Idea of a Ukrainian Nation-State, 1890–1895. Slavic Review. 1982. Vol. 41. No. 2. P. 219–235.
Jobst K. Marxismus und Nationalismus: Julijan Bačynśkyj und die Rezeption seiner «Ukraina Irredenta» (1895/96) als Konzept der ukrainischen Unabhängigkeit. Jahrbücher für Geschichte Osteuropas. 1997. № 45. P. 31–47.
Баран С. Перші українські державники-соборники. Орлик. 1947. № 12. С. 18–19.
Бачинський Ю. Україна Irredenta (по поводу еміграції). Львів : «Універсальна бібліотека», 1895. 139 с.
Бачинський Ю. Україна irredenta. Третє виданє. З передмовою В.Дорошенка і додатком: Листуванє Ю. Бачинського з М. Драгомановом з приводу «України irredent-и». Берлін : Видавництво української молоді, 1924. 263 c.
Бачинський Ю. Як я видавав «Українську еміграцію». Зразок культури «Українського піємонту» з початком XX-го віку. Львів : Львівська Друкарня Новочасна, 1930. 32 c.
Бегей І. Юліан Бачинський: соціал-демократ і державник. Київ : Основні цінності, 2001. 256 с.
Ганкевич М. Квестия українська в сьвітлі критики социялістичної. Буковина. 1896. Т. 12. № 46-47. C. 1–2.
Голубович І. Промова голови Академічноі Громади на вечерку в роковини смерти Шевченка, у Львові д. 17 марта. Житє і Слово. 1897. Т. 6. Кн. 2. С. 166–167.
Грицак Я. «Молоді» радикали в суспільно-політичному житті Галичини. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Історико-філософської секції. 1990. Т. ССХХІI. С. 71–110.
Драгоманов М. До М. Павлика від 17(29) Марцьа 1893. Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895). Т. VII. (1892–1893). Чернівці : Накладом «Руської Ради», 1911. C. 189.
Драгоманов М. Перший лист до Юліана Бачинського. Із переписки М.П. Драгоманова. Подає М. Павлик. 6/18 Jулья, 94. Софія. Житє і слово. 1897. Том VI. С. 302.
Кордуба М. [Рец. на кн.]: Бачинський Ю. Україна irredenta: Суспільно-політичний скіц. Зоря. 1896. № 11. С. 217–218.
На склоні століття. Воля. 1900. № 1. C. 1–3.
Нахлік Є. Франкова рецепція «Україна Irredenta». 4 серпня 2016. URL: https://zbruc.eu/node/54518.
Програма національно-демократичного (народного) сторонництва. Українська суспільно-політична думка в ХХ ст.: в 3 т. / упоряд. Т. Гунчак, Р. Сольчаник. Мюнхен : Сучасність, 1983. С. 57–58.
Програма руско-україньскої радикальної партії, принята на IV з’їзді у Львові дня 29 грудня 1895 р. Радикал. 1896. № 7. С. 70.
Расевич В. Виникнення Української національно-демократичної партії. Вісник Львівського університету. Серія історична. 1997. Вип. 32. С. 127–128.
Франко І. Ukraina irredenta. Житє і слово. 1895. Т. 4. Кн. 6. С. 470–483.
Франко І. Лист від 24 листопада 1904 до редакції «Діла». Зібрання творів: У 50 т. Київ : Наук. думка, 1976–1986. Т. 50. С. 256.
Франко І. Нові книжки. Літературно-науковий вістник. 1900. Т. X. Кн. 4. № 10. C. 55.
Листи Ганкевича Миколи до Охримовича В. // ЦДІАЛ (Центральний державний історичний архів у Львові). Ф. 372. Оп. 1. Спр. 38. 49 арк.
