ЖІНОЧИЙ ПОГЛЯД НА УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В 1917–1921 РР. У МЕМУАРАХ СУЧАСНИЦЬ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2022-38-1Ключові слова:
джерела особового походження, спогади, революційна доба, жінка, рефлексія.Анотація
Мета статті полягає в аналізі мемуарної літератури жінок, які були сучасницями та активними діячками доби Української революції 1917–1921 рр., як джерела для вивчення стану тогочасного суспільства. Застосування принципів наукової об’єктивності, історизму, системності та загальнонаукових (аналізу й синтезу, контент-аналізу, узагальнення) і спеціально-історичних (історико-типологічного, історико-просопографічного, джерельної евристики) методів дало змогу виявити, систематизувати, проаналізувати та узагальнити інформацію про мемуарні джерела авторства жінок – сучасниць Української революції. Джерелами стали мемуари провідних сучасниць Української революції, зокрема громадсько-політичних активісток, науковиць, діячок культури, серед яких – С. Русова, З. Мірна, Н. Суровцова, К. Антонович, Х. Пекарчук, Г. Совачева, Х. Кононенко, Т. Михайлівська-Цимбал, Н. Полонська-Василенко. Результатом опрацювання спогадів жінок стало виявлення їх інформативного потенціалу про революційні перетворення в 1917–1921 рр. Висновки. Жіночі мемуари різні за обсягом, часом і місцем написання, стилем та емоційністю, проте являють собою важливе історичне джерело для вивчення суспільства Української революції 1917–1921 рр. Спогади передають особистісне ставлення авторок до політичних перетворень, їх впливу на людей, дають змогу зрозуміти, якою була жіноча думка та оцінка всього, що відбувалося. Джерельна вибірка свідчить про те, що жінки активно залучалися до роботи в усіх сферах життя в період національно-визвольної боротьби українського суспільства в 1917–1921 рр.: працювали в уряді, утворювали жіночі громадські організації, писали книжки й підручники, служили в армії, працювали в університетах і школах, театрах, лікарнях. При цьому жіноча частина суспільства продовжувала влаштовувати особисте життя, займатися домогосподарством і виховувати дітей. Тому пережитий ними життєвий досвід, зафіксований у мемуарній літературі, дасть можливість розглянути українське суспільство революційної доби 1917–1921 рр. з нетрадиційної позиції.
Посилання
Алієва Е. Революційні події 1917–1919 рр. та долі жінок-революціонерок Донбасу. Історичні записки. 2012. Вип. 33. С. 11–18.
Антонович К. З моїх споминів. Частина 2. Вінніпег, 1966. 82 с.
Інтерв’ю з Наталією Полонською-Василенко. Спогади про революційні події в Україні 1917–1918 років (1965, США). URL: https://www.youtube.com/watch?v=77AFEjunruQ&ab_channel=%D0%9F%D0%B0% D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%93%D0%B0%D0%B9-%D0%9D%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D0% B8%D0%BA%3A%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%2C%D0%BF%D0 %BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%2C%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0% BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F (дата звернення: 14.07.2022).
Коваль Р. Жінки у Визвольній війні. Історії, біографії, спогади. 1917–1930. Київ : Markobook, 2020. 432 с.
Кононенко Х. Дні маніфестації (спогад з перших днів революції 1917 р). Календар-альманах «Дніпро» на звичайний рік на 1937 р. Річник XVI. Львів : Українське товариство допомоги емігрантам з Великої України, 1936. С. 80–85.
Кононенко Х. Перші дні революції (переживання середньошкільниці). Календар «Просвіти» на звичайний рік 1937. Львів, 1936. С. 64–66.
Лабур О. «Вікно можливостей?»: гендерна ситуація на хвилі революційної політики з лютого 1917 року в Україні. Сторінки історії. 2019. Вип. 40. С. 42–58.
Лабур О. Джерелознавчі аспекти вивчення друкованих свідчень старих більшовичок Є. Бош, С. Гопнер, О. Коллонтай. Сторінки історії. 2015. Вип. 40. С. 81–90.
Михайлівська-Цимбал Т. З військового гнізда (спогади). Буенос-Айрес : Видавництво Юліана Середяка, 1977. 128 с.
Мірна З. Жінка в Українській Центральний Раді. Жіноча доля: альманах на рік 1929. Коломия, 1928. С. 12–13.
Мірна З. Жіночий рух на Великій Україні. Жінка. 1937. Ч. 6. С. 2–3; Ч. 7. С. 2–3; Ч. 8–9. С. 6–7.
Оніщенко О. Жінки в суспільно-політичному житті України. 1917 рік : дис. … канд. іст. наук : 07.00.01. Київ, 2008. 184 с.
Оніщенко О. Мемуари жінок – діячок українського національно-визвольного руху як історичне джерело. Роль визначних особистостей – митців, діячів науки та культури у процесі формування національної самосвідомості ХІХ – на початку ХХ ст. : матеріали III–V наукових семінарів / упоряд. : Н. Грабар, О. Мокану, М. Горбатюк. Київ, 2011. С. 364–369.
Пекарчук Х. Вояцьким шляхом (цикл спогадів). Наше життя. 1969. № 2–10. С. 1–55. URL: https:// unwla.org/media/magazine/our-life/196x/1969-03-march-magazine-Our-Life.pdf (дата звернення: 14.07.2022).
Петришина Л. Жіночий рух в Україні у 1917 р. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія «Історичні науки». 2006. № 1. С. 145–149.
Полонська-Василенко Н. Революція 1917: спогади. Український історик. Нью-Йорк ; Торонто ; Мюнхен, 1988. № 1–4(97–100). С. 119–129.
Полонська-Василенко Н. Спогади. Київ, 2011. 592 с.
Русова С. Мемуари. Щоденник. Київ : Поліграфкнига, 2004. 544 с.
Совачева Г. Крізь пориви життя. Наше життя. 1980. Ч. 9. С. 19. URL: https://unwla.org/media/magazine/ our-life/198x/1980-01-january-magazine-Our-Life.pdf (дата звернення: 14.07.2022).
Совачева Г. Крізь пориви життя. Наше життя. 1980. Ч. 10. С. 15–16. URL: https://unwla.org/media/ magazine/our-life/198x/1980-05-may-magazine-Our-Life.pdf (дата звернення: 14.07.2022).
Совачева Г. Крізь пориви життя. Наше життя. 1981. Ч. 2. С. 17–18.
Суровцева Н. Спогади. Київ : Видавництво ім. О. Теліги, 1996. 432 с.
Швидченко Т. Жінки у боротьбі за українську державність у 1917–1921 рр. Українознавство. Історичні студії. 2019. № 4(73). С. 8–24.
