СТЕПАН БАНДЕРА В РАДЯНСЬКІЙ ВЕРСІЇ ІСТОРІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2022-38-12Ключові слова:
Провідник ОУН(б), історична постать, радянська концепція, науковий вимір, пропаганда.Анотація
Мета розвідки полягає в аналізі характеру презентації постаті С. Бандери в радянській концепції історії. Адже до цього діяча не згасає інтерес уже понад півстоліття, та, як наслідок, сформувався потужний пласт різновекторних уявлень про лідера ОУН(б). Одіозний міф про лідера ОУН(б) був сформований за радянської доби, у чому прислужилися й тогочасні професійні історики. Розуміння його витоків сприятиме толеруванню сучасного українського суспільства та зміцненню української ідентичності. Дослідження здійснене із залученням загальнонаукових (аналітико-синтетичного, проблемно-хронологічного, узагальнення) та спеціальних історичних (історико-типологічного, історико-біографічного) методів, які дали змогу вибудувати загальну конфігурацію дослідження та виявити характеристичні ознаки радянської історичної концепції щодо позиціонування С. Бандери. Результати. Вивчення історичної літератури показало, що у радянському науковому просторі спостерігалося або виразно емоційне таврування лідера ОУН(б), або ж його повне ігнорування. На сторінках більшості наукових видань з історії відсутня навіть згадка прізвища С. Бандери, натомість сторінки рясніють брутальним «бандерівці», «українські буржуазні націоналісти». Ключовою причиною демонізації Провідника виступала його безапеляційна боротьба зі сталінським режимом. Висновки. У повоєнні десятиліття негативний образ С. Бандери просувався у пропагандистській літературі, що продукувалася для потреб підрозділів системи держбезпеки. До його постаті докладався набір стандартних негативних означень про співпрацю з «німецькими фашистами». У другій половині ХХ ст. оформилася цілком виразна радянська концепція українського націоналізму як «найбільшого ворога українського народу». Їй притаманні ідеологічна зашореність, перекручування та замовчування фактів, фальсифікація подій, відверто брутальне ставлення до провідних діячів ОУН. Щодо постаті С. Бандери, то на сторінках наукових праць вживалося загальне поняття «бандерівці», його ж особистість майже повністю «випала» з поля зору професійних істориків.
Посилання
Верстюк В. Симон Петлюра в історичній свідомості українського суспільства (до 130-річчя народження). URL: https://www.radiosvoboda.org/a/1737678.html. 22 травня 2009, 22:46. (дата звернення: 20.06.2022)
Дмитрук К.Є. Приречені: Буржуазно-націоналістичні та уніатські провокатори на послугах фашизму та імперіалістичної реакції. Львів : Каменяр, 1981. 327 с.
Замлинський В. Тавровані презирством народу. Київ : Політвидав України, 1974. 96 с.
Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Львівська область / Ред. кол. тому: Маланчук В. Ю. (гол. редкол.). Київ : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. 998 с.
Історія Української РСР: У 8 т., 10 кн. Т. 7 / голов. редкол. : Ю. Ю. Кондуфор (голов. ред.) та ін. ; редкол. тому: В.І. Клоков (відп. ред.) та ін. Київ : Наук. думка, 1977. 536 с.
История Украинской ССР. Т. 2 / Ред. кол.: А.К. Касименко (гл. ред.), Ф.Е. Лось, С.Н. Белоусов, И.А. Гуржий та ін. / АН Украинской ССР. Институт истории Украины. Киев : Изд-во АН УССР, 1954. 660 с.
Іщук О., Ніколаєва Н. Стратегії ОУН «Дажбог», «Орлик», і «Олег». Український визвольний рух. № 19. 2014. С. 309–361.
Киричук Ю. Український національний рух 40-50-х років ХХ століття: ідеологія та практика. Львів : Добра справа, 2003. 464 с.
Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. Львів : НТШ, 1993. 658 с.
Першина Т.С. Фашистский геноцид на Украине, 1941–1944. Київ : Наук. думка, 1985. 170 с.
Подрывная деятельность украинских буржуазных националистов против СССР и борьба с нею органов государственной безопасности (учебный материал) / сост.: Л.С. Бурдин, И.В. Хамазюк, С.В. Прудько, Н.А. Кулешов. Москва : Высшая школа КГБ при Совете Министров СССР, 1955. 162 с.
Посівнич М. Степан Бандера – життя, присвячен свободі. Торонто-Львів : Вид-во «Літопис УПА», 2008. 97 с.
Русначенко А. Народ збурений: Національно-визвольний рух в Україні й національні рухи опору в Білорусії, Литві, Латвії, Eстонії у 1940–50-х роках. Київ : Університетське вид-во «ПУЛЬСАРИ», 2002. 519 с.
Трофимович В. Степан Бандера у спогадах та публіцистиці. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. 17, 2009. С. 212–218.
Українські буржуазні націоналісти – запеклі вороги соціалістичних перетворень в західних областях України. Львів : Б. в., 1972. 24 с. 16. Украинские буржуазные националисты – злейшие враги украинского народа. Лекция. Харьков : Б. в., 1953. 36 с.
Футала В. Постать Степана Бандери в історіографії та сучасній історичній пам'яті. Український визвольний рух. Зб. 20. Львів, 2015. С. 56–73.
