РЕПРЕСІЇ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ ПРОТИ РИМО-КАТОЛИЦЬКОГО ДУХОВЕНСТВА ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ НА ПРИКЛАДІ СВЯЩЕННИКІВ ЛЬВІВСЬКОЇ АРХІДІЄЦЕЗІЇ (1939–1945 РР.)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2022-40-4

Ключові слова:

римо-католики, священники, СРСР, Львівська архідієцезія, жертви режиму

Анотація

Мета та методологія дослідження. Мета наукового дослідження полягає в тому, щоб на підставі комплексного та об’єктивного аналізу архівних джерел та наукової літератури визначити особливості релігійної діяльності священників Римсько-Католицької Церкви та встановити причини та передумови їхньої трагічної загибелі на прикладі кількох священників Львівської архідієцезії. Під час наукового дослідження використовувались порівняльно-історичний метод, історико-систематичний метод, структурно-тематичний принцип історіографії, встановлювались причинно-наслідкові зв’язки та застосовувався метод аналізу та синтезу історичних джерел. Результати та висновки. На основі цих методів було досягнуто таких результатів: встановлено передумови жорстокої діяльності радянської влади стосовно римо-католицького духовенства; встановлено основні методи, за допомогою яких тоталітарний режим проводив політику ліквідації структури Церкви; встановлено та проаналізовано життєдіяльність кількох представників римо-католицького духовенства, які трагічно загинули від рук радянського режиму; досліджено основні причини арештів, ув’язнень та смертних вироків, які виголошувались священникам Львівської архідієцезії; проаналізовано джерельну базу, на основі якої здійснювалось дослідження біографічних даних священнослужителів. Під час аналізу літератури, яка використовувалась у процесі дослідження, у вітчизняній історіографії виявлено брак відомостей про життя та діяльність священників Львівської архідієцезії. Таким чином, одним із результатів дослідження є привернення уваги сучасного наукового світу та соціуму до такої проблематики, адже важливе завдання, яке стоїть перед вітчизняними дослідниками, полягає у відновленні історичної справедливості шляхом дослідження людських жертв, які трагічно загинули за вірність своїй діяльності та місії. Процес ліквідації структури Римсько-Католицької Церкви у досліджуваний період є одним із найжорстокіших методів боротьби із релігією у тогочасному комуністичному радянському союзі. Оскільки, на думку представників окупаційного тоталітарного режиму, саме Римсько-Католицька Церква становила найбільшу загрозу для радянського режиму, представники відповідних органів та структур проводили нишівну та безжальну політику стосовно римо-католицького духовенства. У статті на прикладі кількох людських доль розкрито методи, які використовувались тоталітарним окупаційним режимом задля досягнення мети атеїзації суспільства шляхом спроб ліквідації Церкви та її представників.

Посилання

Байдич В. Антирелігійна діяльність радянської влади проти римо-католицької церкви в Україні (1958–1960 рр.). Хмельницькі краєзнавчі студії : науково-краєзнавчий збірник. Хмельницький : ФОП Стрихар А.М., 2017. Вип. 11. С. 64–79.

Войналович В. Партійно-державна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940–1960-х років: Політологічний дискурс / Національна академія України ; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. Київ, 2005. С. 603–604.

Горбач С. Деякі аспекти відносин між Ватиканом та СРСР після Другої світової війни (1945–1953). Український історичний журнал. 1998 (листопад–грудень). № 6 (423) / Національна академія наук України ; Інститут історії України ; Інститут політичних і етносоціальних досліджень. С. 69.

Чаплицкий Б. Книга памяти: мартиролог католической церкви в СССР. Комиссия «Мартиролог-2000» Апост. администратуры для католиков Севера Европ. части России. Москва, 2000. LXIII, 766 с.

Archiwum Instytutu Polskiego i Muzeum im. Gen. W. Sikorskiego w Londynie, A.7.672/1. Załącznik nr 251. A.11.49/15; KOL, 342/IV

Biała Księga. Martyrologium duchowieństwa – Polska XX w. (lata 1914–1989). Dane osobowe. URL: http://www.swzygmunt.knc.pl/MARTYROLOGIUM/POLISHRELIGIOUS/vPOLISH/HTMs/POLISHRELIGIOUSmartyr0966.htm (дата звернення: 12.01.2023).

Duszpasterz Polski Zagranicą. Rzym. 1985. Nr. 2 (155). S. 303.

Dzwonkowski R. Kościół katolicki w ZSRR 1917–1939. Zarys historii. Lublin, 1997. S. 73.

Dzwonkowski R. Leksykon duchowieństwa polskiego represjowanego w ZSRS 1939–1988, Lublin, 2003. S. 16.

Dzwonkowzki R. Odrodzenie Kościoła katolickiego obrządku łacińskiego w ZSRR. Polacy w kościele Katolickim w ZSRR / pod red. ks. E. Walewandra. S. 213–214.

Katyń. Dokumenty zbrodni, t. 1: Jeńcy nie wypowiedzianej wojny. Sierpień 1939 – marzec 1940 / red. nauk. W. Materski, Warszawa, 1995.

Madała T. Polscy księża katoliccy w więzieniach i łagrach sowieckich od 1918 r., Lublin. 1996.

Olechowski P. Między ołtarzem a gabinetem partyjnym. Kościół rzymskokatolicki w sowieckim Lwowie w latach 1953–1959 w świetle raportów pełnomocnika Rady ds. Kultów Religijnych w obwodzie lwowskim. Pamięć i Sprawiedliwość. № 1 (29). 2017. S. 177.

Rospond A. Z Żurowa w głąb tajgi syberyjskiej [w:] Polacy Rosji mówią o sobie, wybór i wstęp E. Walewander. T. 2. Lublin, 1994. S. 176.

Siemaszko S. Świadkowie przeżyć sowieckich 1939–1946. Londyn, 1999. S. 250–251.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-10

Як цитувати

Хом’як, П. П. (2023). РЕПРЕСІЇ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ ПРОТИ РИМО-КАТОЛИЦЬКОГО ДУХОВЕНСТВА ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ НА ПРИКЛАДІ СВЯЩЕННИКІВ ЛЬВІВСЬКОЇ АРХІДІЄЦЕЗІЇ (1939–1945 РР.). Південний архів (історичні науки), (40), 29–36. https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2022-40-4