ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА НА СТОРІНКАХ ЖУРНАЛУ «ПЕРЕЦЬ»: ЕКОЛОГІЧНИЙ ВИМІР НАЦІОНАЛЬНОГО ПИТАННЯ НА ТЛІ СОЦІАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ ДОБИ ПІЗНЬОГО СРСР

Анотація

Метою цього дослідження є проаналізувати особливості згадок аварії на ЧАЕС у всіх випусках журналу «Перець» у період з 1986 до 1991 року. Методи дослідження. До зібраного масиву даних було застосовано метод контент-аналізу, який є якісно-кількісним методом вивчення документів. Результати дослідження. За результатами дослідження визначено, що більшість зібраних матеріалів зі згадками аварії на ЧАЕС належить до публіцистичних матеріалів, і лише порівняно невелика частина текстів була сатиричного характеру. У тих матеріалах, де аварія на ЧАЕС опинялася у фокусі матеріалу, іншими словами, весь матеріал був присвячений головний чином цій події та її наслідкам, прослідковується зміна та послаблення цензури СРСР. Якщо одразу після аварії журнал «Перець» друкував публіцистичні серйозні матеріали, головною ідеєю яких була антирадянська пропаганда західних медіа, що вони її друкували у зв’язку з аварією на ЧАЕС, то пізніше на сторінках журналу вже виходить публіцистика, а, головне, сатира антирадянського спрямування. Ті публікації, де аварія на ЧАЕС згадується лише побіжно, розкривають всю складність соціальних, політичних, а також екологічних викликів поруч з питанням національної самосвідомості, віддзеркалених на сторінках журналу «Перець». Аварія на ЧАЕС вписується у загальний контекст проблем пізнього СРСР: неефективність державного регулювання економіки, державну корупцію про будівництві житла, невиплату пільг ліквідаторам аварії на ЧАЕС, нерівність громадян у доступі до громадського простору тощо. Ці матеріали публіцистичного характеру показують, що, з одного боку, аварія на ЧАЕС виникла в умовах, коли соціальна та економічна ситуація в СРСР уже була складною, з іншого боку, аварія на ЧАЕС лише посилила ці тенденції. Ці відцентрові тенденції ще більше очевидні у сатиричних матеріалах «Перцю», де аварія на ЧАЕС згадується побіжно. У таких матеріалах яскраво виражена ідея збереження навколишнього середовища, яке зображується як національне багатство. Разом з тим забруднення навколишнього середовища, індустріалізація, володіння атомними технологіями зображується як негативні явища, викликані ні чим іншим як диктатурою. Висновки. Таким чином, публікації журналу «Перець» зі згадуванням аварії на ЧАЕС віддзеркалюють як зміну роботи апарату цензури у структурах пізнього СРСР, так і зміну суспільної думки щодо розуміння причин та наслідків цієї катастрофи.