БАШТА ВІТОВТА: СПЕКТР НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2023-42-8Ключові слова:
литовське походження, оборонна вежа, кам’яний вітряк, водонапірна башта, князі ТрубецькіАнотація
Башта Вітовта – унікальна архітектурна споруда, яка є об’єктом культурної спадщини національного значення. До початку повномасштабного вторгнення військ рф на територію України до неї була прикута особлива увага істориків, архітекторів, краєзнавців. До того ж туристи, увібравши всю палітру інформації про вежу за допомогою відеороликів та рекламних буклетів, торували до неї свої екскурсійні маршрути. Але значно більшого резонансу башта набула через будівництво Каховської ГЕС-2, яка повинна була розташовуватись в безпосередній близькості до неї. Це спонукало багатьох дослідників та ентузіастів до пошуків історичного контексту, походження та призначення вежі. Краєзнавчі розвідки, археологічні розкопки, історичні напрацювання на тему башти стали популярними та заполонили науковий простір різною, часто суперечливою, інформацією. Мета статті полягає у вивченні та систематизації всіх наявних поглядів на проблематику башти Вітовта, які відомі історичній науці станом на сьогодні. Це не спроба підтримати будь-яку із них. Навпаки, вказати на аргументацію кожного дослідника, розкрити джерельну базу, якою вони послуговуються, всесторонньо висвітлити всі версії походження, призначення та історичного контексту. При цьому автор, на основі історичних джерел, висовує свою тезу щодо призначення вежі, яка в майбутньому допоможе конкретніше зрозуміти роль її архітектурних конструкцій та історичних особливостей. В рамках дослідження використовувалися різні історичні методи. Порівняльно-історичний метод використовувався задля пояснення історичного контексту фактів про походження вежі. Історико-системний метод використовувався для аналізу структури і функцій башти, динамічних змін її призначення та використання в різні історичні періоди. Результатом дослідження є об’єднання в одній статті всього спектру історичних думок і знань щодо башти Вітовта. Зокрема, про її середньовічне (литовське) та модернове походження, про її оборонне, млинове та водонапірне призначення, її історичний контекст. Науковий висновок статті полягає в тому, що незалежно від історичного контексту, віку та призначення башта являється унікальним архітектурним об’єктом, який потребує детального археологічного обстеження, історичного вивчення та збереження.
Посилання
Die Lubeckischen Chroniken in Niederdeutscher Sprache (2017) [The Lubeck Chronicles in Low German]. Lubeck: Vol. 2, Gebundenes Buch, pp. 222.
Афанасьев-Чужбинский О.С. Нариси Дніпра. Львів : Апріорі, 2016. С. 349–350.
Біляєва С. Історико-археологічна спадщина Литви та України у Херсонській області: розкопки фортеці Тягин. Херсон : Scriptorium nostrum. Електронний історичний журнал. 2018. Вип. 2(11). С. 161–169.
Вілінов Ю., Ільїнський В., Шишков С. Запропалі віки України (Нариси до історіографії Запорожжя – України – Східної Європи ХІІІ–ХV ст.). Запоріжжя, 2014. С. 49.
Гейко С. Історія подніпровських городків. Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. Київ – Херсон – Берислав : Просвіта, 2005. С. 79–101.
Геометричний спеціальний план сельца Козацького. 1836 р. ДАХО, Ф.302, Оп. 1, Спр. 1581, Арк. 1, Оригінал.
Геометричний спеціальний план сельца Козацького. 1865 р. ДАХО, Ф.302, Оп. 1, Спр. 1584, Арк. 1.
Гошкевич В. Раскопки на острові противъ м. Тягинки. Херсонский городской музей. Древности Херсонского края. Летопись музея за 1914 год. Херсон : Изданіе Херсонскаго Городского Управленія, 1916. С. 2–8.
Документи Брацлавського воєводства 1566–1606 років / упор. М. Крикун, О. Піддубняк ; вступ. ст. М. Крикуна. Львів : Наукове Товариство імені Шевченка. 2008. С. 276.
Записки Одесского общества истории и древностей. Одеса, 1853. Т. 3. С. 440.
Записки Одесского общества истории и древностей. Одеса, 1868. Т. 7. С. 178–179.
Литвин М. Про звичаї татар, литовців та московитів. 29 вересня 2003 р. URL: http://litopys.org.ua/mlytvyn/mlyt01.htm.
Минуле і сучасність: Херсонщина. Таврія. Каховка (16-17 вересня 2016 р.) : зб. матеріалів Всеукр. н.-п. краєзнав. Конф / упоряд. М.В. Гончар. Херсон : Гілея, 2016. С. 98–101.
На розі двох світів. Історична спадщина України та Литви на території Херсонської області / упоряд. С.О. Біляєва, К.С. Гуленко, О.Є. Фіалко та ін. Київ – Херсон : Гілея, 2018. С. 47–54.
План землі дачі Козацької. 1907 р. ДАХО (Державний архів Херсонської області), Ф. 302, Оп. 1, Спр. 1585, Арк. 1, Оригінал.