ПІДТРИМКА З БОКУ ЗАХОДУ КРАЇН БАЛТІЇ В ПЕРШЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ ВІДНОВЛЕНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Анотація

У даній статті здійснюється аналіз процесу підтримки колективним Заходом країн Балтії (Литви, Латвії і Естонії) після відновлення ними незалежності і здійснення спільними зусиллями курсу цих «балтійських сестер» до ЄС і НАТО. Стаття містить конкретні програми, за якими відбувалася підтримка Заходом курсу балтійських держав до вказаних міжнародних організацій. У дослідженні зазначено суми допомоги, яку надавали трьом країнам Балтії їх західні партнери. Метою статті є аналіз процесу підтримки колективним Заходом країн Балтії у перше десятиліття відновлення ними незалежності. Під час проведення даного дослідження було використано методи: історико-порівняльний, аналізу, синтезу та динаміки. Результати. У даній статті зазначається, що країни Балтії після відновлення ними незалежності обрали стратегічний курс на захід і відмовились у політичному аспекті взаємодіяти зі східними блоками. Цей курс для балтійських країн полягав у набутті повноправного членства у ЄС та НАТО. Окрім того, країни Заходу намагалися не лише ідеологічно підтримувати такі зовнішньополітичні прагнення народів Балтії, а й економічно. Зокрема, сусідні західні держави брали пряму участь у процесах приватизації та сприяли появі значних інвестицій у балтійських країнах. Особливо важливо це було у перші роки незалежності, в умовах кризи переходу з планової до ринкової економіки. У безпековому аспекті вагому роль зіграли США, які своїми програмами підтримки усім трьом країнам Балтії надали суттєву допомогу, особливо під час руху останніх до НАТО. Такі взаємні прагнення з боку США та ряду країн Європи, особливо Фінляндії, Швеції, Німеччини та Польщі сприяли тому, що три балтійські держави у 2004 році одночасно стали повноправними членами НАТО і ЄС. Висновки. Отже, підтримка з боку Заходу у складний і важливий для трьох балтійських країн період, який відбувався в умовах політичної та економічної трансформації, не залишився без увагу Заходу. Останній приділив значні зусилля для того, щоб допомогти цим пострадянським державам стати повноцінними учасниками західного світу, якими вони й були до їх окупації з боку СРСР.