СТАНОВИЩЕ РОСІЯН У КРАЇНАХ БАЛТІЇ ПРОТЯГОМ ПЕРШОГО ДЕСЯТИЛІТТЯ ВІДНОВЛЕНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Анотація

У цій статті здійснюється аналіз становища і статусу російського населення країн Балтії після відновлення останніми незалежності. Метою статті є аналіз становища найбільшої національної меншини у країнах Балтії (росіян), а також особливостей вирішення питання їхнього статусу урядами вказаних республік. Під час дослідження були використані методи історичної компаративістики, динаміки та статистики. Результати. У статті зазначається, що три Балтійські республіки після свого виходу з Радянського Союзу успадкували складний для їхніх корінних націй етнічний склад населення. Ця складність полягала у тому, що у Латвії та Естонії понад третину населення республік становили росіяни, які прибули у ці країни в період п’ятдесятилітньої їх окупації з боку СРСР. З-поміж трьох Балтійських республік лише у Литві відсоток росіян був не таким суттєвим, як у інших двох. Саме тому уряд цієї держави дав можливість росіянам, які проживали на території цієї країні, отримати громадянство без особливих проблем. Для Латвії та Естонії вирішення цього питання мало значення національної ваги. Тому ці дві Балтійські країни поставилися обережно до питання надання громадянства з відновленням своєї незалежності та запровадили для цього низку обмежень. Такі обмеження були як для іноземців, а також для всіх тих, хто прибув до цих країн під час радянської окупації, передусім це були росіяни. Питання статусу росіян ставало предметом міждержавних дискусій між Балтійськими державами та РФ, які намагалися вирішити шляхом компромісів. Підтримка російським керівництвом росіян Балтії сприяла тому, що вони змогли й надалі проживати у цих країнах хоч і з обмеженими правами у статусі так званих «негромадян». Цей статус зберігався за тими, хто не отримав громадянство Латвії та Естонії шляхом натуралізації. Це унеможливило пряму участь негромадян, передусім росіян, у політичному житті вказаних республік. Висновки. Відносно жорстка політика суверенних республік щодо надання громадянства, абсолютна більшість яких була саме росіянами, не завадила вступу трьох Балтійських країн до НАТО та ЄС, яке відбулося навесні 2004 року.