ОБРАЗ ДРОНІВ ЯК СИМВОЛУ БЕЗПЕРЕРВНОГО РОСІЙСЬКОГО ТЕРОРУ ХЕРСОНА КРІЗЬ ПРИЗМУ УСНОЇ ІСТОРІЇ

Анотація

Метою статті є реконструкція образу дронів як одного з ключових символів безперервного російського терору цивільного населення Херсона у післяокупаційний період на основі матеріалів усної історії. Дослідження спрямоване на виявлення особливостей індивідуальних і колективних уявлень про безпілотні літальні апарати у свідомості мешканців міста, аналіз їхнього місця у структурі повсякденного досвіду війни та визначення основних смислових образів, через які цивільне населення інтерпретує постійну загрозу російського повітряного насильства. Особлива увага приділена трансформації сприйняття дронів від технічного засобу ведення бойових дій до символу тотального контролю, постійної небезпеки, технологічного виснаження та руйнування звичних моделей повсякденного життя. Методологічну основу дослідження становлять принципи усної історії, що базуються на використанні напівструктурованого глибинного інтерв’ю як основного способу фіксації індивідуального досвіду очевидців війни. Джерельну базу формують інтерв’ю з мешканцями Херсона, записані у післяокупаційний період з грудня 2025 р. до червня 2026 р. У процесі аналізу застосовано методи усноісторичної інтерпретації, історико-порівняльний, історико-антропологічний, історико-психологічний методи, що дозволили здійснити комплексний аналіз емпіричного матеріалу, простежити повторюваність окремих смислових конструкцій та реконструювати колективний образ дрона у повсякденній свідомості цивільного населення. У статті доводиться, що образ дрона у розповіді респондентів виходить далеко за межі його сприйняття як одного з видів сучасного озброєння. Респонденти засвідчують формування складної багаторівневої системи уявлень, у межах якої дрон постає як механізм постійного повітряного контролю, інструмент персоналізації насильства, засіб вибіркового переслідування цивільного населення, фактор трансформації повсякденних практик. Центральне місце у свідомості більшості опитаних посідає образ дрона як «мисливця», що реалізує практику так званого «сафарі на людей». Однак, проведений аналіз показав, що цей образ є лише одним із компонентів значно ширшої системи сприйняття російського терору. Поряд із ним виокремлюються образи дрона як символ сучасної війни, небезпеки, страху, персоналізованого мисливця, психологічного тиску, тригерний звук, визначальник повсякденності, «влади», інструменту виснаження, створення напруженості. У висновках обґрунтовується, що образ дрона у колективній пам’яті мешканців післяокупаційного Херсона перетворився на один із найважливіших символів сучасного російського терору, який концентрує у собі досвід безперервої небезпеки.