СПЕЦИФІКА ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ НАСЕЛЕННЯ СХОДУ УКРАЇНИ В ЧАСИ ПОВНОМАСШТАБНОЇ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2024-45-6Ключові слова:
політика історичної пам’яті, схід України, Донбас, Харківщина, фронтир, історичне краєзнавство.Анотація
Метою дослідження є аналіз специфіки історичної пам’яті мешканців сходу України на другому році повномасштабної агресії Росії проти України. Отже, методи дослідження обумовлені особливостями джерельної бази вивчення проблеми. Основу її становлять дані соціологічних обстежень стану історичної пам’яті й суспільно-політичних настроїв населення. Також аналіз побудований з огляду на специфіку сходу України як історико-географічного регіону – розуміння сходу як сукупності об’єктивних і суб’єктивних геополітичних, власне історичних, природно-екологічних, соціально-політичних і соціально-економічних факторів у певному соціально-історичному часі та самоідентифікації населення. Основні результати дослідження можна визначити як своєрідний паралелограм, який складається із загальноукраїнських тенденцій прискореного формування модерної історичної пам’яті на підставі розуміння досвіду української історії, засвоєння європейських і загальнолюдських цінностей, позбавлення російських і совєтських міфів. Водночас конструкція історичної пам’яті сходу не позбавлена рис нерозуміння траєкторії історичного поступу України та її входження у євроатлантичний цивілізаційний простір як однієї з умов виживання України й українців. Висновки полягають у тому, що перемога у війні з Росією є запорукою подальших кроків у формуванні модерної історичної пам’яті населення сходу України. Державні інституції, місцеве самоврядування і громадськість мають належним чином будувати свою діяльність щодо політики історичної пам’яті в регіоні.
Посилання
Водотика Т. Теорія фронтиру та її пізнавальні можливості у контексті історичної регіоналістики. Регіональна історія України. Збірник наукових статей. Вип. 6. Київ : Інститут історії України НАН України, 2012. С. 101–114.
Водотика С. Міські соціальні фронтири у Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Регіональна історія України. Збірник наукових статей. Вип. 9. Київ : Інститут історії України НАН України, 2015. С. 263–276.
Кравченко В. Харьков / Харків: столиця Пограниччя. Вільнюс : Європейський гуманітарний університет, 2010. 357 с.
Схід і Південь України: час, простір, соціум. У 2 т. Т. 1. Колективна монографія / Відп. ред. В. А. Смолій. Київ : Інститут історії України НАН України, 2014. 378 с.
Головко В. Український розлом «русского мира»: донецька та дніпропетровська ідентичності. Схід і Південь України: час, простір, соціум. У 2 т. Т. 1. Колективна монографія / Відп. ред. В. А. Смолій. Київ : Інститут історії України НАН України, 2014. С. 100–122.
Плохій С. Російсько-українська війна: повернення історії / Пер. з англ. М. Ларченка. Харків : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2023. 400 с.
Котигоренко В. О. Етнічні протиріччя і конфлікти в сучасній Україні: політологічний концепт. Київ: Світогляд, 2014. 726 с.
Історія та державно-політична традиція (наукові ресурси). Історична пам’ять: результати соціологічного опитування дорослих жителів України. Аналітичний звіт [січень 2023]. URL: https://www.nbnviap.gov.ua/e-biblioteka/naukovi_resursy/istoriya-ta-derzavno-politychna-tradytsiya/istorychna-pamyat-resultatysotsiolohishnogo-opytuvannia (дата звернення 28.11.2023).
Електоральна географія 2.0. Президентські вибори 1991. URL: https://www.electoralgeography.com/news/ukrainine-prezidental-election-1991.html (дата звернення 28.11.2023).
Водотика С., Савенок Л. Ставлення громадян до політичної спадщини перших президентів України як складник національної пам’яті. Південний архів (історичні науки). 2023. Вип. 43. С. 5–14.
Савчук А. Яка демографічна ситуація в Україні: дані соціології. URL:https://www.oporaua.org/yakademografichna-situacia-v-ukraini-24910 (дата звернення 28.11.2023).
