DOWNWARD SOCIAL MOBILITY IN THE USSR: THE CASE OF DISSIDENTS
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2024-48-7Keywords:
social ladder, social channels, dissidents, Ukrainian SSR, financial situation, social statusAbstract
Purpose. The purpose of the study is to analyze the causes and consequences of downward social mobility in the Ukrainian SSR based on the memoirs of dissidents. Methods. The work uses general scientific methods of analysis and comparison, which allowed to identify the channels of social mobility in different social strata of Soviet society; the systematic method was used to identify the factors of social mobility in the Ukrainian SSR. The historical method made it possible to consider the problem of social elevators and the directions of their movement in specific historical conditions. Since the main source of the study was the memoirs of Ukrainian dissidents, the hermeneutic method was used. At the same time, the biographical method, through the disclosure of certain aspects of a person's life, allowed for a generalized analysis of the problem of downward social mobility and empirical support for the theoretical positions put forward in the article. Results. The study found that horizontal (spatial) social mobility in the USSR was complicated by restrictions imposed by the state (passport, residence permit). The most effective social elevators in the USSR were education and the army. The relationship between class origin and social mobility is established. It is shown that a change in the social status of a person was not always a condition for changing his or her financial situation. The study of the memoirs of Ukrainian dissidents revealed that most of them came from peasant or working-class families. Their channel of social upward mobility was education. However, a prerequisite was participation in the Komsomol, and later membership in the CPSU. Conclusions. Both upward and downward social mobility was controlled by the state. The social descent was forced and was accompanied by the loss of work and housing, as well as the opportunity to engage in professional activities. In the case of dissidents, family and marriage, in the conditions of loss of social status, led to the social degradation of one or all family members.
References
Кривошеїн В.В., Примуш М.В. Соціальні ліфти як механізм реалізації державної молодіжної політики. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія «Політичні науки». 2021. № 6. C. 63–68.
Соціальний ліфт. 2024. URL: https://tsikavi-fakty.com.ua/sotsialnyj-lift/ (дата звернення: 14.10.2024).
Ґіденс Е. Соціологія / пер. з англ. Київ : Основи, 1999. 726 с.
Телешун С. Які складові, базові елементи та технологічна дія «ліфтів»? 2020. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3114222-socialni-lifti-ak-tudi-potrapiti.html (дата звернення: 14.10.2024).
Щокін Г. Закони соціальної структури, мобільності й стратифікації (продовження). Персонал. 2005. № 8. С. 76–81.
Процеси соціальної мобільності в сучасному українському суспільстві : колективна монографія / О.М. Балакірєва та ін. ; за ред. О.М. Балакірєвої. Київ, 2014. 288 с.
Віхров М. Соціальні ліфти: довгий шлях нагору. Український тиждень. 2018. № 48(576 ). 29 листопада.
Оксамитна С.М. Структурна зумовленість міжгенераційної соціальної мобільності : дис. ... д-ра соціол. наук : 22.00.03. Київ, 2012. 377 с.
Лісовий В.С. Спогади. 09.08.2010. URL: https://museum.khpg.org/1281364212 (дата звернення: 18.10.2024).
Гуцула В. Доля дітей «ворогів народу» в СРСР. 21.11.2015. URL: https://zbruc.eu/node/44121 (дата звернення: 18.10.2024).
Пахолок Т. Пронюк Євген Васильович. 19.04.2005. URL: https://museum.khpg.org/1113936910 (дата звернення: 18.10.2024).
Руденко М. Найбільше диво – життя. Спогади. Київ : Кліо, 2020. 696 с.
Рацибарська Ю. «Він вболівав за Україну» – дочка дисидента Береславського, який виступив проти влади СРСР. 13.09.2019 URL: https://www.radiosvoboda.org/a/29878868.html (дата звернення: 18.10.2024).
Пронюк Є. За хліб не платять свободою. Київ : Фенікс, 2012. 368 с.
Шумук Д. Пережите і передумане. Спогади і роздуми українського дисидента-політв’язня з років блукань під трьома окупаціями України (1921 – 1981). Детройт : Українські вісті, 1983. 536 с.
Горинь М. Листи з-за грат. Харків : Фоліо, 2005. 288 с.
Овсієнко В.В., Кіпіані В.Т. Я вам скажу таке… Інтерв’ю Михайла Гориня Вахтанґові Кіпіані та Василеві Овсієнку 7 та 19 грудня 1999 року. 21.09.2008. URL: https://museum.khpg.org/en/1222015125
Кубишкіна Я. Носій небезпечного знання і опора шістдесятників – Іван Світличний. 20.09.2023. URL: https://chytomo.com/ivan-svitlychnyj-krytyk-dysydent-i-uliublenets-shistdesiatnykiv/ (дата звернення: 18.10.2024).