СУЧАСНЕ УКРАЇНСЬКЕ ЗЕМСТВОЗНАВСТВО ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Анотація

Метою статті є аналіз внеску досліджень з історії регіональних земств у розвиток сучасного українського краєзнавства. Одним із напрямів історичного краєзнавства є вивчення історії певних організацій та установ краю, а також життя і творчості визначних земляків. Не є секретом, що однією з установ, що багато зробили для розвитку окремих регіонів України на межі ХІХ–ХХ ст., були органи земського самоврядування, запроваджені внаслідок Земської реформи 1864 р. Це були перші на території імперії виборні всестанові органи, які дали змогу залучити до вирішення проблем соціально-економічного розвитку губерній небайдужих представників суспільства, зокрема з числа національно-свідомої інтелігенції. Після здобуття Україною незалежності підсилився інтерес до історії її окремих регіонів та історії складових елементів цих регіонів. У тому числі збільшується кількість робіт, присвячених історії регіональних земств, а отже, й історії соціально-економічного розвитку певної місцевості. На основі загальнонаукових методів аналізу та синтезу доводиться важливість регіональних земствознавчих досліджень саме для краєзнавства. Результати. Автори дослідження проаналізували, яким чином дослідження з історії окремих земств дають матеріал для розвитку сучасного краєзнавства. Особливу увагу звернено на дослідження, присвячені історії практичної діяльності земств, адже саме вони роблять доступними для вчених величезні пласти архівних невідомих або маловідомих джерел з історії краю. Також приділено увагу важливості досліджень історії діяльності видатних земців як представників громадськості краю та виразників громадської думки. Проаналізовано, які українські губернії на сьогодні найбільш потрапили в поле зору дослідників історії земства. Зроблено висновки, що історія земського самоврядування різних губерній України є джерелом для отримання величезного пласта краєзнавчого матеріалу межі ХІХ–ХХ ст. Загалом доба незалежності стала сприятливим етапом як для вивчення історії окремих земств України, так і для розвитку історичного краєзнавства як такого, що в цілому наближує українську історичну науку до створення цілісної, об’єктивної картини української історії.