УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ТА МУЗЕЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЛЯ УСПІШНОЇ КУЛЬТУРНОЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2022-39-3Ключові слова:
архітектура, музейний фонд, євроінтеграція, міжнародна комунікація, культурна співпрацяАнотація
Для найближчого майбутнього нашої України важливим напрямком міжнародного співробітництва, в першу чергу, із сусідніми державами – з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, буде культурологічний. На сьогодні цей вид співробітництва унеможливлюється через путінську збройну агресію на наші землі. Метою даної роботи є характеристика історико-архітектурного та музейного потенціалу західних областей України (Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Івано-Франківської, Волинської, Чернівецької, Рівненської) для становлення та розвитку сучасної успішної культурної євроінтеграції. Історіографічна база вказаного питання досліджувалася завдяки хронологічному методу з часу отримання незалежності України і до наших днів, а характеристика музейного та історико-архітектурного фондів найбільших міст заходу України вивчалася через описовий метод. Результати. Щодо аналізу історіографічної бази питання, то вивчене переважно українсько-польське культурне співробітництво у різних аспектах (регіональному, освітньому, науковому, гуманітарному і т.і.). Львівська, Закарпатська, Тернопільська, Івано-Франківська, Волинська, Чернівецька, Рівненська області мають надзвичайно багатий історико-архітектурний та музейний потенціал для успішного українсько-європейського культурного співробітництва. Висновки. Музеїв дуже багато, за змістом вони є різнопланові, і тому кожен європейський турист може знайти собі щось необхідне та корисне. Щодо історико-архітектурного потенціалу названих областей, то переважна більшість об’єктів, які представляють цінність, – це релігійні споруди, переважно діючі, для місцевих вірян (храми православної церкви, римо-католицької, греко-католицької, іудейської, вірменської та ін.). Матеріальна база для українсько-європейського культурного співробітництва є достатньою для задоволення духовних потреб як вірян різних конфесій, так і атеїстів, поціновувачів історії та культури, сприятиме пришвидшенню процесу євроінтеграції.
Посилання
Стрільчук Л.В., Стрільчук В.В. Інституційні складові українсько-польських гуманітарних взаємин і співробітництва : монографія. Луцьк : Волинські старожитності, 2013. С. 78.
Богородецька О.І. Співробітництво між містами-побратимами України і Польщі у контексті європейської інтеграції : автореф. дисер. ... канд. політ. наук : 23.00.04. Луцьк, 2015. С. 76.
Калакура О. Цивілізаційний вимір українсько-польської співпраці на тлі євроінтеграцйних процесів (досвід Галичини). Наукові записки ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України. 2016. С. 283–295.
Свинаренко Н.О. Про релігійні храми Західної України та їх значення для туристичного прикордонного співробітництва. Нематеріальна культурна спадщини як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації : зб. тез за матеріалами V Міжнародної науково-практичної конференції-фестивалю, (м. Київ,19-20 травня 2022 р.). Київ : КНУКіМ, 2022. С. 254–257.
Свинаренко Н.О. Польсько-українська співпраця на основі освітніх, культурних, економічних здобутків : проблеми і перспективи. Poland and Ukraine in modern Europe: intercultural dialogue – the role of national minorities – challenges and threats: Scientific monograph. Riga, Latvia : «Baltija Publishing», 2022. S. 646–653.
Артьомов І.В. Актуальні аспекти українсько-словацького транскордонного єврорегіонального співробітництва. Aktual problems of international relations. Release 119 (part 1). 2014. С. 18–25.
Кобець Н.О. Словацько-український діалог: літературний вимір : автореф. дис....канд. філол. наук : 10.01.05. Київ, 2020. 21 с.
Альфошій В.В. Українці Словаччини: громадсько-культурне життя та процес національного самовизначення (1989–1995) : автореф. дис.... канд. іст. наук : 07.00.02. Київ, 2021. 19 с.
Голош М. Українсько-угорські відносини новітньої доби та їх вплив на європейську інтеграцію. Геополітика України: історія і сучасність. Збірник наукових праць. Випуск 1(20). 2018. С. 78–86.
Про культурне співробітництво України із зарубіжними країнами за жовтень 2017 р. URL: https://nlu.org.ua/storage/files/Infocentr/Culturne_spivrobitnitstvo_Ukraini/2017/Spiv10.pdf (дата звернення: 14.09.2022).
Про культурне співробітництво України із зарубіжними країнами за вересень 2017 р. URL: https://nlu.org.ua/storage/files/Infocentr/Culturne_spivrobitnitstvo_Ukraini/2017/Spiv10.pdf (дата звернення: 14.09.2022).
Музеї. галереї, виставки у Львові. URL: https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/lw/lviv/museums/ (дата звернення: 14.09.2022).
Музеї в Івано-Франківську. URL: https://www.karpaty.info/ua/uk/if/fr/ivano-frankivsk/museums/ (дата звернення: 14.09.2022).
Україна і Польща. Слідами історичної спадщини. URL: https://instytutpolski.pl/kyiv/2019/01/01//(дата звернення: 14.09.2022).
Крістіан-Леон Цуркану Говорити і відчувати по-румунськи. URL: https://zbruc.eu/node/90553 (дата звернення: 14.09.2022).
Делегація МІОКу взяла участь у Х Міжнародному симпозіумі «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність». URL: https://lpnu.ua/news/delehatsiia-mioku-vziala-uchast-u-kh-mizhnarodnomusympoziumi-rumunsko-ukrainski-vidnosyny (дата звернення: 14.09.2022).
Між православними України і Румунії є чимало спільного. Коли румунська церква визнає ПЦУ? URL: https://www.radiosvoboda.org/a/pravoslavna-tserkva-ukrayiny-i-rumunska-tserkva/31147310.html (дата звернення: 14.09.2022).
Сеньківська Г. Діяльність державних і громадських осередків з вивчення та охорони історико-культурної спадщини Тернопілля (др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст. ). Тернопіль, 2011. С. 94–98.
Скакальська І., Борак І., Сеньківська Г. Інформаційний потенціал музеїв у процесі формування професійної компетенції студентів. Society. Dokument. Communikation. 2022. Ed. 14. C. 285–303.
