ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА МУЗЕЄФІКАЦІЯ АРХІТЕКТУРНОГО АНСАМБЛЮ «МЕДЖИБІЗЬКА ФОРТЕЦЯ» В РАМКАХ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНОГО ЗАПОВІДНИКА «МЕЖИБІЖ»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2023-41-4

Ключові слова:

об’єкт фортифікаційного мистецтва, пам’ятка, охорона, реставрація, науково-дослідна діяльність, заповідник Хмельницька область, музеєфікація

Анотація

Метою роботи є визначення основних етапів організації пам’яткоохоронної діяльності у Меджибізькій фортеці та ролі Державного історико-архітектурного заповідника «Межибіж» у галузі охорони, вивчення, збереження, реставрації та музеєфікації фортифікаційного та палацового ансамблю у смт. Меджибіж. Методи дослідження. Відповідно до встановленої мети у дослідженні використовується діалектичний підхід, спрямований на простеження основних етапів розвитку пам’яткоохоронної справи на базі фортеці у Меджибожі. Застосовується територіальний метод дослідження. Основна увага спрямована на територію фортифікаційного та палацового ансамблю у смт. Меджибіж, Хмельницької області. Використовується структурно-тематичний метод у процесі аналізу історіографії та причинно-наслідкових зв’язків між історичними процесами і їх впливом на сучасні підходи у роботі історико-архітектурного заповідника «Межибіж». Результати. Опрацьовано основні етапи становлення та розбудови архітектурного оборонного комплексу у Меджибожі. Окремо розглянуто основні етапи організації пам’яткоохоронної справи щодо фортеці Меджибіж. Висновки. Встановлено, що початковим етапом для організації пам’яткоохоронної роботи на базі фортеці у Меджибожі стали 1950–1960-ті рр. На початковому етапі проводились окремі заходи з реставрації та консервації, що були спрямовані на пристосування фортеці до радянських потреб. Ключову роль у процесі збереження та реставрації фортеці відігравали науково-дослідні інститути. Впродовж 1970–1980‑х рр. на базі оборонних споруд Меджибожа, було проведено низку науково-дослідних та ремонтно-реставраційних робіт. Однак комплексне збереження ансамблю пам’яток у Меджибожі протягом тривалого часу проводилося на незадовільному рівні, що призвело до аварійності споруди. Окрема увага приділена діяльності Державного історико-архітектурного заповідника «Межибіж» у галузі організації захисту та музеєфікації архітектурного оборонного комплексу пам’яток, що перебуває у його складі. Встановлено основні напрями роботи та досягнення Державного історико-архітектурного заповідника «Меджибіж» у пам’яткоохоронній галузі, а також визначено прогалини у роботі установи. Таким чином, розглянуто пам’яткоохоронну діяльність заповідника «Межибіж», спрямовану на збереження та музеєфікацію Фортифікаційного комплексу.

Посилання

Білецька О. Меджибіж та Меджибізький повіт Подільської землі наприкінці XIV–XV ст. Науковий вісник «Межибіж» 2009. № 1. С. 34–40.

Вечерський В. Реставрація пам’яток архітектури. Щоквартальник Українського товариства охорони пам’яток історії «Пам’ятки України». 1997. № 1. С. 10–15.

Вєтрова Т. Актуальні дослідження «Лицарської» вежі у Меджибізькій фортеці. Дослідження, охорона та популяризація об’єктів культурної спадщини : Матеріали наук.практ. конф., м. Хотин, 22 серп. 2018 р. Кам’янець‑Подільський, 2018. С. 32–41.

Западенко І. До реконструкції палацу Сенявських у Меджибожі станом на XVI століття. Науковий збірник Меджибізька фортеця. Археологічні, історико‑архітектурні дослідження та реставрація. 2018–2020 роки. Житомир, 2021. С. 72–92.

Леськів І. Міст з брамою Меджибізького замку як об’єкт наукового дослідження та реставрації. Науковий збірник Меджибізька фортеця. Археологічні, історико‑архітектурні дослідження та реставрація. 2018 – 2020 роки. Житомир, 2021. С. 148–156.

Леськів І., Щенсевич В. Палац Сенявських‑Чарторийських у Меджибізькій фортеці: хронологія реставрації 2015– 2018 рр. Науковий збірник Меджибізька фортеця. Археологічні, історико‑архітектурні дослідження та реставрація. 2018–2020 роки. Житомир, 2018. С. 70–77.

Леськів І., Щенсневич В. Хронологія та основні етапи реставрації пам’яток ДІКЗ «Межибіж» у 2019 – 2020 роках. Науковий збірник Меджибізька фортеця. Археологічні, історико‑архітектурні дослідження та реставрація. 2018 – 2020 роки. Житомир, 2021. С. 139–147.

Лопушинська Є. Меджибізька фортеця. Науковий збірник Пам'ятки України. 1996. № 3-4. С. 42–47.

Моця Б. Меджибіж: твердиня над Бугом. Збірник наукових праць. Охорона культурної спадщини Київської області: Проблеми. Матеріали. Дослідження. Київ, 2006. С. 145–156.

Оконченко О. Специфіка розташування на місцевості ранніх бастіонних замків Західної України. Замковий туризм Тернопільської області: проблеми та перспективи розвитку : Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., Тернопіль, 4 травн. 2012 р. Тернопіль, 2012. С. 53–55.

Пінчак М., Погорілець О., Стопенчук С. Попередні результати археологічних досліджень території Меджибізької фортеці у 2000 р. Подільська історико-краєзнавча конференція : Матеріали Х Подільської іст. краєзнавч. конф., Кам'янець‑Подільський, 19 вер. 2000 р. Кам'янець‑Подільський, 2000. С. 130–134.

Погорілець О. Матеріали до «Історико-архітектурного опорного плану смт Меджибіж». Етапи розвитку укріплень Меджибізької фортеці. Науковий збірник Меджибізька фортеця. Археологічні, історико‑архітектурні дослідження та реставрація. 2018–2020 роки. Житомир, 2021. С. 4–24.

Погорілець О. Палац замку ХVІ ст. в смт Меджибіж Летичівського району Хмельницької області. Пам’ятка архітектури національного значення охор. № 764/1. Історикоархівні та бібліографічні дослідження. Науковий збірник Меджибізька фортеця. Археологічні, історико‑архітектурні дослідження та реставрація. 2018–2020 роки. Житомир, 2018. С. 5–30.

Погорілець О., Панікарський А. Знахідки доби раннього середньовіччя з околиць Меджибожа. Науковий вісник «Межибіж» : Матеріали Шостої наук. краєзнавч. конференц. «Стародавній Меджибіж в історико‑культурній спадщині України»., Меджибіж, 31 травн. 2012 р. Хмельницький, 2012. С. 285–291.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про Державний історико‑культурний заповідник «Межибіж» від 27.12.2001р. № 1759. URL: http://vak.in.ua/do.phpіpage=1 (дата звернення: 13.03.2023).

Постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963р. № 970 Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-63-%D0%BF/page3#Text (дата звернення: 17.03.2023).

Прибєга Л.В. Замки та фортеці. Київ, 2007. 352 с.

Пясецкий В. Спогади про минуле. Науковий щорічник Археологічні студії «Межибіж». Хмельницький, 2013. № 2. С. 239–246.

Ричков П. Західноукраїнські міста-фортеці XVI–XVIII ст. Пам’ятки України. 1990. № 2. С. 20–22.

Сіцінський Ю.Й. Меджибізький замок Оборонні замки Західного Поділля ХIV–XVII ст. (Історико-археологічні нариси). Київ, 1928. 74 с.

Толкачов Ю. Археологічні дослідження в смт Меджибіж у 2003–2004 рр. Археологічні дослідження в Україні 2004–2005 рр. Київ, 2006. С. 49–52.

Цяук, В., 1996. Комплекс фортеці у Меджибожі Хмельницької області. 3 історії української реставрації. 1996. С. 134–139.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-08

Як цитувати

Грицюк, Д. П. (2023). ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА МУЗЕЄФІКАЦІЯ АРХІТЕКТУРНОГО АНСАМБЛЮ «МЕДЖИБІЗЬКА ФОРТЕЦЯ» В РАМКАХ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНОГО ЗАПОВІДНИКА «МЕЖИБІЖ». Південний архів (історичні науки), (41), 33–40. https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2023-41-4