СТАВЛЕННЯ ГРОМАДЯН ДО ПОЛІТИЧНОЇ СПАДЩИНИ ПЕРШИХ ПРЕЗИДЕНТІВ УКРАЇНИ ЯК СКЛАДНИК УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2023-43-1Ключові слова:
історична пам’ять, соціологічне опитування, позитивний і негативний баланс, президенти УкраїниАнотація
Метою дослідження є аналіз оцінок українцями наслідків діяльності перших президентів України після відродження незалежності у 1991–2019 роки. Методи дослідження зумовлені двома обставинами. По-перше, в основу статті покладено дані першого спеціального соціологічного опитування стану історичної пам’яті українського народу, проведеного в січні 2023 р. Відповідно, застосовані методологічні й методичні прийоми використання соціологічних матеріалів в історичних дослідженнях. По-друге, матеріали опитування розглядаються як зріз еволюції модерної історичної пам’яті українського народу у специфічних умовах повномасштабної російської агресії. Результати дослідження. Дані соціологічного опитування, проведеного авторитетною установою на основі коректно сформованої репрезентативної вибірки, створюють достовірну джерельну базу для вивчення стану історичної та суспільно-політичної свідомості українців станом на дев’ятий рік російсько-української війни. Природно, що боротьба українського народу за збереження української незалежної держави, самого існування українців на своїх етнічних землях істотно вплинула на оцінки респондентами політичної спадщини перших п’яти президентів України. Разом з тим час війни віддзеркалює своєрідну точку біфуркації у поступі історичної пам’яті. У цілому погляди опитаних українців свідчать про адекватні оцінки політичного шляху України протягом 1991– 2019 рр. Це відобразилося у позитивних оцінках діяльності Л. Кравчука (баланс позитивних і негативних оцінок складає +5%) і В. Ющенка (баланс +17%) та негативних оцінках Л. Кучми (баланс -5%) і В. Януковича (баланс -84%). Негативна оцінка П. Порошенка (баланс -19%) зумовлена, очевидно, його перебуванням наразі в публічній політиці у ролі лідера опозиції. Також вона є свідченням чималих розбіжностей у поглядах респондентів залежно від рівня освіти, майнового стану, регіону основного місця проживання. Висновки. Результати опитування доводять, що процес формування модерної історичної пам’яті українського народу йде у прогресивному напрямку, хоча й не без проблем. Війна суттєво прискорила позитивні зрушення в історичній пам’яті. Матеріали соціологічного дослідження 2023 р. заслуговують на подальше вивчення й використанні в наукових працях і державній політиці щодо формування історичної пам’яті громадян України.
Посилання
Верменич Я.В. Локальна історія як науковий напрям: Традиції й інновації історії України. Київ : Інститут історії України НАН України, 2012. 284 с.
Ясь О. Історіографія. Енциклопедія історії України. Т. Україна – українці. Кн. 2. Київ : Наукова думка, 2019. С. 36–50.
Галенко О. Про концептуальні та практичні підходи до створення наративу історії України в рамках часо-просторової або територіальної парадигми. Регіональна історія України. Збірник наукових статей. Київ, 2012. Вип. 6. С. 23–34.
Галушко К.Ю. У пошуках common sense: до дискусії з приводу національного гранд-наративу. Український історичний журнал. 2013. № 1. С. 4–23.
Клаузевіц К. Природа війни / Пер. Р. Герасимов. Харків : Vivat, 2018. 416 с.
Кульчицький С. Помаранчева революція. Київ : Генеза, 2005. 368 с.
Кульчицький С., Мищенко М. Україна на порозі об’єднаної Європи. Київ : Центр Разумкова, 2018. 232 с.
Якубова Л. Д. Рашизм: Звір з безодні. Київ : Академічна періодика, 2023, 318 с.
Віднянський С. Еволюція взаємовідносин України і Європейського Союзу в умовах російсько-української війни та їх вплив на трансформацію українського суспільства. Аналітична доповідь. Київ : Інститут історії України НАН України, 2023. 64 с.
Скляр В. М. Етномовні процеси в українському просторі 1989–2001 рр. Харків : Ексклюзив, 2009. 544 с.
Історія та державно-політична традиція (наукові ресурси). Історична пам’ять: результати соціологічного опитування дорослих жителів України. Аналітичний звіт (січень 2023) URL: https://www.nbnviap.gov.ua/e-biblioteka/naukovi_resursy/istoriya-ta-derzavno-politychna-tradytsiya/istorychna-pamyatresultaty-sotsiolohishnogo-opytuvannia (дата звернення: 10.10.2023).
Кучма Л. Д. Україна – не Росія. Переклад з рос. на укр. Москва : Время, 2004. 560 с.
Центральна виборча комісія. Вибори Президента України 17 січня 2010 р. URL: https://www.cvk.gov.ua/vibory_category/vibori-prezidenta-Ukraine-17-sichnya-2010-roku.html (дата звернення: 07.10.2023).
Центральна виборча комісія. Вибори Президента України 31 березня 2019 р. URL: https://www.cvk.gov.ua/vibory_category/vibori-prezidenta-Ukraine-31-bereznya-2019-roku.html (дата звернення: 10.10.2023).
Центральна виборча комісія. Вибори Президента України 25 травня 2014 р. URL: https://www.cvk.gov.ua/vibory_category/vibori-prezidenta-Ukraine-25-travnya-2014-roku.html (дата звернення: 11.10.2023).
