СВІДЧЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ОБОРОНИ ХЕРСОНА 24 ЛЮТОГО – 01 БЕРЕЗНЯ 2022 РОКУ

Анотація

Мета дослідження – аналіз свідчень військових щодо оборони Херсона 24 лютого – 1 березня 2022 року, тобто на початковому етапі повномасштабної агресії Росії. Методи дослідження: використано методи верифікації та порівняння свідчень військових різного рівня – сержанта (як свідок «окопної правди»), лейтенанта (рівень командира роти) і генерала, очільника Оперативного об’єднання «Південь» (саме це угруповання відповідало за оборону Запорізької і Херсонської областей). Їхні розповіді порівнюються між собою та з іншими джерелами інформації про перебіг воєнних дій. Результати дослідження. Виявлено, що українські захисники на Півдні України абсолютно уступали ворогу в чисельності особового складу, танків, броньованих машин, артилерії, авіації. Вони були розосереджені по всій величезній території Таврії, а небезпечні ділянки – Мелітополь, Каховська ГЕС тощо – виявилися неприкритими. Головна сила наших військ – 59-а окрема мотопіхотна бригада – була в грудні 2021 р. виведена із зони боїв і мала лише 60 % особового складу, перебувала у стадії переформатування, а її артилерійські та інженерні частини перебували у таборах далеко від її розташування на полігоні в Олешківських пісках. Воєнний стан до 24 лютого 2022 р. не було оголошено, а отже, навіть наявні наші сили не мали права повноцінно готуватись до відсічі ворогу. Висновки. Виходячи зі свідчень військових, зазначено, що Збройні сили України на Півдні держави не мали необхідних сил і засобів для протидії агресору, зокрема для підриву Антонівського мосту й оборони Херсона. До повномасштабного вторгнення Росії, про яке було відомо, слід було своєчасно ввести воєнний стан, провести мобілізацію, сформувати нові військові з’єднання, зокрема і Херсонську бригаду тероборони.