ДОСВІД ВИЇЗДУ З ОКУПОВАНОГО ХЕРСОНА КРІЗЬ ПРИЗМУ УСНОЇ ІСТОРІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2024-46-4

Ключові слова:

Херсон, війна, повномасштабне вторгнення, окупація, досвід виїзду

Анотація

Мета дослідження – реконструкція досвіду виїзду мешканців із захопленого російськими військами Херсона та визначення основних мотивів виїзду херсонців з міста протягом різних етапів окупації на основі аналізу усно-історичних матеріалів. Методологічною основою проведеного дослідження є усна історія та локальна історія, що сукупно дають можливість презентувати вибрану тему з найбільшою ґрунтовністю та деталізацією. Основні результати дослідження. Російсько-українську війну уже називають найбільш документованою війною. Проте багато сторінок українського спротиву неможливо відтворити за звичними документальними джерелами або за фото чи відеоматеріалами. Більшість реалій життя в захопленому місті, а тим паче виїзд з окупованого Херсона, не відтворюються за такими джерелами через їх відсутність. Уявити складнощі шляху до підконтрольних Україні територій у період з 1 березня до 11 листопада 2022 р. можна, лише звернувшись до усно-історичних свідчень людей, які пройшли це випробування. Виїзд з окупованого міста передбачав масові багаторазові перевірки усіх гаджетів на російських блокпостах, тож це унеможливлювало фотографування чи відеозйомку. Саме тому головним джерелом, яке стало основою дослідження, стали задокументовані оповіді мешканців Херсона. Респонденти є херсонцями різного віку, професійної зайнятості, з різним сімейним станом та фінансовими можливостями. Завдяки їхній психологічній готовності поділитися своїм досвідом виїзду з окупованого міста можна відтворити події, що розгорталися на дорогах Херсонщини. Крім того, завдяки цим розповідям маємо можливість розкрити глибину переживань людей, травматичність подій як у фізичному, так і в психологічному відношенні. Це є основою не просто для відтворення фактажу новітньої війни, а й для наповнення історії морально-психологічним змістом. У проведеному дослідженні розкриваються такі ключові моменти, як: психологічний стан мешканців окупованих територій; готовність/неготовність організувати свій життєвий простір в обмежених умовах окупації; мотивація виїзду; переважання страху перебування в окупації над страхом подолання всіх умов виїзду; небезпека, з якою люди стикалися дорогою до підконтрольних Україні територій; поведінка окупантів стосовно цивільного населення. Висновки. Проведені інтерв’ю дають можливість визначити низку характерних моментів щодо особливостей виїзду з окупованого Херсона: більшість населення не вірила у можливість початку повномасштабного вторгнення та виявилася психологічно неготовою до війни; на прийняття рішення щодо виїзду з міста впливали різні чинники (новини щодо просування окупантів територією України, потреби особисті чи сімейні; страх життя в окупованому місті). Досвід виїзду залежав від багатьох об’єктивних та суб’єктивних чинників, таких як: період та доступний шлях для виїзду, чисельність блокпостів та інтенсивність перевірок, психологічна готовність/можливість відповідати на питання, поставлені окупантами.

Посилання

Ballard L. History of Oral history. Foundations and Metodology. Lanham, New York, Toronto, Plymouth, UA : AltaMira Press, 2007. 326 p.

Грінченко Г. Усна історія примусу до праці: метод, контексти, тексти. Харків : «ХТМТ», 2012. 304 с.

Грінченко Г.Г. Усна історія – теорія, метод, джерело. Невигадане. Усні історії остарбайтерів. Харків : Видавничий Дім «Райдер», 2004. С. 10–32.

Кузовова Н. Голодомор 1932–1933 років на Херсонщині : монографія. Університетська книга, 2023. 372 с.

Літопис цивільного спротиву Херсона у вимірах повномасштабної агресії росії проти України у 2022 році. / Упорядник: О.В. Черемісін. Херсон : Університетська книга, 2023. 481 с.

Невигадане. Усні історії остарбайтерів. Харків : Видавничий Дім «Райдер», 2004. 236 с.

Тхоржевська Т. Одеса очима «понаєхавших»: усна історія урбанізації 50–80-ті рр. XX ст. Одеса : «Поліграф», 2022. 192 с.

У пошуках власного голосу: Усна історія як теорія, метод та джерело : збірник наукових статей / за ред. Г.Г. Грінченко, Н. Ханенко-Фрізен. Харків : ПП «торГсін ПлЮс», 2010. 248 с.

Усна історія Степової України: Запорізький край. / Ред. кол. тому: А. Бойко (гол. ред.), Н. Швайба (наук. ред.), В. Козирев (відп. секр.), Н. Бєлік, Ю. Головко, В. Мільчев, В. Ткаченко. НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського; Інститут усної історії Запорізького національного університету; Запорізьке наукове товариство ім. Я. Новицького ; Запорізьке обласне Товариство охорони памʼяток історії та культури. Запоріжжя : АА Тандем, 2008. Т. 4. 472 с.

Филь О. «…в ті важкі дні лютого 2022 року громада Охтирщини так згуртувалася, що вам просто не передати!»: Інтерв’ю з Героєм України полковником Д. Диким про оборону Охтирки (24 лютого – 27 березня 2022 р.) (інтерв’ю записав та підготував до друку О. Филь). Український історичний журнал. 2024. Число 1. С. 29. URL: http://resource.history.org.ua/publ/UIJ_2024_1_3.

Херсонські есеї: жити, щоб перемагати : збірка есеїв / упорядн. С. Омельчук, О. Казакова. Херсон – Івано-Франківськ, 2023. 184 с.

Черемісін О.В. Висвітлення міського життя під час окупації Херсона в 2022 р. в усно-історичних свідченнях. Південний архів (історичні науки). 2023. Вип. 44. С. 35–43.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-12

Як цитувати

Михайленко, Г. М. (2024). ДОСВІД ВИЇЗДУ З ОКУПОВАНОГО ХЕРСОНА КРІЗЬ ПРИЗМУ УСНОЇ ІСТОРІЇ. Південний архів (історичні науки), (46), 37–44. https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2024-46-4