ЄВРЕЙСЬКЕ ПИТАННЯ ОЧИМА ЕЛІТ У ХАРКІВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ 80-Х РР. ХІХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Мета дослідження – встановити напрями суджень щодо єврейського питання в середовищі суспільної верхівки в Харківській губернії після погромів весни – літа 1881 р., а також з’ясувати чинники, що впливали на формування цих поглядів. Методи. Застосовано кейc-метод, компаративний аналіз, вивчення наративних текстів. За допомогою просопографічного аналізу встановлено можливі кореляції між обставинами формування особистості та трансльованими нею судженнями стосовно єврейського питання. Результати. У Харківській губернії, яка декілька десятиліть була простором реалізації експерименту з вибіркової інтеграції євреїв поза смугою осілості та де не відбулося погромів, в оцінці діяльності євреїв домінували, незважаючи на тиск офіційного дискримінаційного дискурсу, ідеї поступової емансипації та користі євреїв як підданих. Прикметно, що кар’єрні траєкторії прихильників цих поглядів не перетиналися зі смугою осілості. Більш тенденційними у своїх судженнях були особи, чия державна служба проходила на територіях осілості. Скасування чи послаблення обмежень щодо проживання й соціальної активності євреїв вони сприймали як загрозу та описували її за допомогою суджень та образів, якими тривалий час керувалися в імперії під час характеризування традиційних єврейських громад. Їхня консервативно-охоронна позиція також узгоджується з концепцією про зростання в цей час у Російській імперії модерного антисемітизму. Спільним знаменником в оцінці єврейського питання в досліджуваному середовищі були власні корпоративно-станові інтереси та унормованість суджень про євреїв як позбавлену суб’єктності групу з відповідним допущенням маніпуляцій їхнім статусом. Висновки. Дослідження підтверджує, що після першої хвилі погромів 1881 р. в освічених колах імперії не існувало єдиної позиції щодо єврейського питання, погляди коливалися від ліберальних до юдофобських. Отже, зміна в політиці стосовно євреїв, яка припадає на цей період, була наслідком скоріше посилення абсолютизму, ствердження на вищих щаблях імперії прихильників сегрегації та витіснення євреїв, ніж панування цих поглядів у неоднорідному середовищі еліт.