ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ В МІЖЦИВІЛІЗАЦІЙНОМУ ДІАЛОЗІ В ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ. ДУМКИ З ПРИВОДУ НОВИХ ПІДХОДІВ ТУРЕЦЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2021-33-3Ключові слова:
І. Ортайли, Османська імперія, спадщина, історія України, Північне Причорномор’я, Крим.Анотація
Стаття присвячена огляду-рецензії книги відомого турецького історика Ільбера Ортайли «Османи на трьох континентах». Автори послідовно проаналізували основні постулати праці в координатах історії османських володінь в Криму і Північному Причорномор’ї, приділивши головну увагу ролі Османської імперії у взаємодії цивілізацій Чорномор’я у періоди пізнього середньовіччя і раннього модерного часу. Доведено, що історія Османської імперії має важливе значення для розуміння історії України. Османські впливи відіграли значну роль в історії українського народу та інших корінних народів України – кримських татар, караїмів і кримчаків, крим- ських греків. Автори погоджуються з тезою турецького дослідника про значний, а часом визначальний, вплив Османів на ситуацію у Чорномор’ї у ХV–ХVІІІ ст. та висловлюють свої міркування щодо окремих положень праці. Зокрема, І. Ортайли квалі- фіковано доводить, що Османська імперія була «державою близькосхідно-ісламського типу» і її присутність у Чорномор’ї мала наслідком взаємодію ісламської середземноморської цивілізації зі східноєвропейською православною, причому Україна знаходилась у центрі цієї взаємодії. Однак, не можна погодитись з твердженням історика щодо головної основи імперії – системи державного, передусім військового, рабства (девшірме). Вона дозволило створити величезну імперію, Сяючу Порту, але рабство не може створити суспільних механізмів поступу. Цивілізаційною основою Османської імперії стала її степова, тюрксько-степова, сутність. В Османській імперії західні модернізаційні запозичення були поверховими, служили утилітарно-прагматичним цілям і не змінювали цивілізаційних основ. Власне це і стало основною причиною того, що у ХVІІІ ст. Омани втратили свої володіння в Криму і Північному Причорномор’ї, які дістались Російській імперії. Показово, що обидві імперії висувають претензії на імперську, а не цивілізаційну, спадщину Римської імперії. У розвідці наголошується, що ці претензії не є достатньо обґрунтованими.