THE POLISH OPERATION OF THE NKVS IN 1937–1938: “THE CASE OF THE POLISH CLUB” IN KHARKIV
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2023-41-6Keywords:
Poles, victims, Soviet repressions, terror, NKVS, Kharkiv, counterrevolutionary activityAbstract
Purpose. The organization and causes of the Polish Operation of the NKVD in 1937–1938 is examined in the article. The course of this crime of the Soviet government is studied on the example of the “Polish Club Case” in Kharkiv, which was recognized as a centre of “counterrevolutionary and espionage activities”. Methods. The research was written using general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special historical (historical-typological, historical-systemic, historical-comparative, historical-genetic) methods. Results. The works of Ukrainian and foreign scholars are reviewed in the article and the main trends in the study of this issue are outlined. The research analyzes the Operational Order of the People’s Commissar of Internal Affairs of the USSR Nikolai Yezhov No. 00485 of August 11, 1937, which marked the beginning of the Polish Operation of the NKVD. The document established six groups of Poles who were subject to indefinite arrest, the measures of their punishment, and a new special procedure for conducting criminal proceedings. The latter made it possible to speed up the process of sentencing (the vast majority of which were death sentences). It is determined that among all the “national” operations of the NKVS, the “Polish” one was the largest in terms of the number of victims. Joseph Stalin considered representatives of “nationalities of foreign states” to be real or potential enemies. The Second Polish Republic was assigned an exceptional role in the future confrontation, and thus, according to the Soviet leader, there were the most “spies,” “counterrevolutionaries,” and “terrorists” among Poles living in the USSR. The “Polish Club Case” in Kharkiv is an example of a fabricated accusation against an entire group of people (a common practice during the Great Terror of 1937–1938). The main evidence of the “counterrevolutionary and espionage activities” of the arrested was their testimony, which was often obtained through the use of moral and physical pressure. Thus, 28 people were sentenced to death. All were posthumously rehabilitated in 1957. Conclusions. Soviet repression took or crippled the lives of individuals, entire families, and even nations. The victims of the Polish Operation of the NKVS of 1937–1938 were at least 143.810 people, 111.091 of whom were shot. Along with Polish communists, priests, former landowners, and former military personnel, the terror was extended to ordinary peasants, industrial workers, employees, and educators.
References
Баберовскі Й. Червоний терор. Історія сталінізму. Київ : К.І.С., 2007. 248 с.
Бажан О. «Національні» операції НКВС на Київщині у 1937–1938 рр.: механізми реалізації та статистика. З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. 2020. 1 (53). С. 5–49. URL: http://www.reabit.org.ua/magazine/2020/ (дата звернення: 10.02.2023).
Бажан О., Золотарьов В. «Польська операція» НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485 в Київській та Харківській областях. Краєзнавство. 2019. 3(108). С. 192–204. URL: https://babynyar.org/en/library/collection/52/8927 (дата звернення: 10.02.2023).
Верт Н. Террор и беспорядок. Сталинизм как система. Москва : РОССПЭН, 2010. 444 с.
Всесоюзная перепись населения 1937 года: Общие итоги. Сборник документов и материалов / сост. В.Б. Жиромская, Ю.А. Поляков. Москва : РОССПЭН, 2007. 320 с.
Копійченко Л. А. За відсутністю складу злочину (польські контрреволюційні організації на Житомирщині). Реабілітовані історією. Житомирська область. Кн. 3. Житомир : Полісся, 2010. С. 24–33. URL: http://www.reabit.org.ua/files/store/Zhitom.3.pdf (дата звернення: 10.02.2023).
Оперативный приказ народного комиссара внутренних дел Союза С. С. Р. З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. 1997. № 1/2 (4/5). С. 15–18. URL: http://www.reabit.org.ua/magazine/1997/ (дата звернення: 10.02.2023).
Петров Н., Рогинский А. «Польская операция» НКВД 1937–1938 гг. Репрессии против поляков и польских граждан. Москва : Звенья, 1997. С. 22–43.
Подкур Р., Рубльов О. Польська меншина Поділля під прицілом спецслужби тоталітарної держави, 1920–1930-ті роки. Реабілітовані історією. Хмельницька область. Кн. 5. Хмельницький : ТОВ «Поліграфіст-2», 2014. С. 11–38. URL: http://www.reabit.org.ua/files/store/Xmel.5.pdf (дата звернення: 10.02.2023).
«Польская операция» в Полтавской области в 30-х годах ХХ века. Днепр : Середняк Т.К., 2017. 304 с.
Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках XX століття: Невідомі документи з архівів спеціальних служб. Т. 8: Великий Терор. Польська операція 1937–1938. Ч. 1–2. Варшава – Київ, 2010. 1983 с.
Поляки Харківщини на тлі радянського тоталітарного режиму. Т. 2. Долі поляків Харківщини у роки «Великого терору». Збірник документів / за ред. Т.М. Коваленко, С.О. Сєрякова. Харків : ФОП Панов А. М., 2021. 264 с.
Рубльов О., Репринцев В. Репресії проти поляків в Україні у 30-ті роки. З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. 1995. 1/2. С. 116–157. URL: http://www.reabit.org.ua/magazine/1995/ (дата звернення: 10.02.2023).
Снайдер Т. Криваві землі: Європа поміж Гітлером та Сталіним. Київ : Грані-Т, 2011. 448 с.
Iwanow M. Pierwszy naród ukarany: stalinizm wobec polskiej ludności kresowej (1921–1938). Warszawa : Agencja Omnipress, 1991. 170 s.
Iwanow N. Zapomniane ludobójstwo: Polacy w państwie Stalina. „Operacja polska” 1937–1938. Kraków : Znak Horyzont, 2014. 445 s.
„Operacja polska” NKWD 1937–1938. URL: https://operacja-polska.pl/nkw (дата звернення: 01.03.2023).
Pietrow N. Polska operacja NKWD. Karta. 1993. Nr. 11. S. 24–44.
Rozstrzelać Polaków: ludobójstwo Polaków w Związku Sowieckim w latach 1937–1938. Dokumenty z centrali / oprac. T. Sommer. Warszawa : 3S Media, 2010. 277 s.
Sommer T. Operacja antypolska NKWD 1937–1938: geneza i przebieg ludobójstwa popełnionego na Polakach w Związku Sowieckim. Gdańsk : Muzeum II Wojny Światowej, 2020. 527 s.
Stroński H. Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929–1939. Warszawa : Stowarzyszenie „Wspólnota Polska”, 1998. 314 s.