ПОЛЬСЬКА ОПЕРАЦІЯ НКВС 1937–1938 РР.: «СПРАВА ПОЛЬСЬКОГО КЛУБУ» В ХАРКОВІ

Анотація

Мета. У статті досліджуються організація та причини Польської операції НКВС 1937–1938 рр. Перебіг цього злочину радянської влади розглядається на прикладі «Справи Польського клубу» в Харкові, котрий був визнаний осередком «контрреволюційної та шпигунської діяльності». Методи. Дослідження написано з використанням загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний, історико-порівняльний, історико-генетичний) методів. Результати. У статті розглянуто доробок вітчизняних і зарубіжних науковців та окреслено головні тенденції у вивченні цієї проблематики. Проаналізовано Оперативний наказ народного комісара внутрішніх справ СРСР Миколи Єжова за № 00485 від 11 серпня 1937 р., який поклав початок Польській операції НКВС. Документ встановлював шість груп поляків, котрі підлягали беззаперечному арешту, міри їхнього покарання та новий особливий порядок проведення кримінального провадження. Останнє дозволило прискорити процес винесення вироків (у більшості смертельних). Визначено, що серед усіх «національних» операцій НКВС «польська» була найбільш масштабною за кількістю жертв. Йосип Сталін вважав представників «національностей іноземних держав» реальними або потенційними ворогами. Другій Речі Посполитій у майбутньому протистоянні відводилася виняткова роль, а отже, і «шпигунів», «контрреволюціонерів», «терористів» серед поляків, котрі проживали на території СРСР, було, на переконання радянського «вождя», найбільше. «Справа Польського клубу» в Харкові є прикладом сфабрикованого звинувачення цілої групи людей (поширена практика у роки Великого терору 1937–1938 рр.). Головними доказами «контрреволюційної та шпигунської діяльності» арештованих були їхні свідчення, котрі часто отримувалися із застосуванням методів морального та фізичного тиску. Таким чином, до вищої міри покарання було засуджено 28 осіб. Усіх реабілітували посмертно в 1957 р. Висновки. Радянські репресії забрали або скалічили життя окремих людей, цілих родин і навіть народів. Жертвами Польської операції НКВС 1937–1938 рр. стало щонайменше 143 810 осіб, з котрих 111 091 людину було розстріляно. Поряд із польськими комуністами, ксьондзами, колишніми землевласниками, колишніми військовими терор було поширено на звичайних селян, робітників промислових підприємств, службовців, освітян.