ПОДІЇ ТА ПОСТАТІ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921 РР. В ПУБЛІЦИСТИЦІ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА

Анотація

Мета. Метою статті є аналіз есеїстики та публіцистики Євгена Маланюка, що стосується значущих подій доби Української революції, учасником яких був автор. Аналіз творчої спадщини Є. Маланюка продовжує становити значний інтерес для дослідників визвольних змагань із погляду його значної поінформованості як ад’ютанта впливових старшин армії УНР про нюанси прийняття доленосних для історії Української революції рішень. Найбільшою мірою це стосується подій 1919 р. Тому завданням статті є привернення уваги до есеїстки та публіцистичної спадщини Є. Маланюка як важливого джерела боротьби за незалежність 1917–1921 рр. Методи. Стан наукової розробки проблеми спонукає до продовження аналізу публіцистики Є. Маланюка в історичному контексті подій визвольних змагань. Його творчий доробок, присвячений подіям Української революції, можна класифікувати за кількома підходами: жанром творів та їх проблематикою. Розпочнемо з жанрової класифікації. Твори Є. Маланюка, які стосуються доби визвольних змагань, – це публіцистика, біографічні нариси, поезії. Для аналізу його текстів було застосовано логічний метод, методику герменевтичного аналізу текстів, підходи біографістики та компаративістики. Також було використано міждисциплінарний інструментарій, оскільки дослідження базується на аналізі біографічних та творчих фрагментів біографії поета, публіциста, який був учасником визвольних змагань. Результати. Проаналізовано публіцистику, есеїстику, поезію Є. Маланюка, що стосуються доби визвольних змагань. З’ясовано оцінку автором різних періодів, явищ, персоналій Української революції 1917–1921 рр. Зокрема, Василя Тютюнника, Симона Петлюри, Євгена Мішковського, Володимира Сінклера. Розглянуто версії Є. Маланюка стосовно причин «Київської катастрофи» 1919 р., українсько-польських та українсько-російських міждержавних взаємин 1919 р., проаналізовано нюанси прийняття рішень організації Першого Зимового походу та укладання Варшавської угоди, політики Гетьманату та Директорії у сфері військового будівництва. Висновки. Творча спадщина Є. Маланюка залишається актуальною для дослідників, як істориків, так і філологів. А його змістовні узагальнення та історичні паралелі є цінним надбанням для української комеморації та розвитку сучасної інформаційної політики в умовах російсько-української війни ХХІ ст.