У ПОШУКАХ НЕІСНУЮЧОЇ СІЧІ: ДЕКОНСТРУКЦІЯ ІСТОРІОГРАФІЧНОГО МІФУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2025-51-7

Ключові слова:

Базавлуцька Січ, Великий Луг, ГІС-аналіз, історія запорозького козацтва, козацькі укріплення

Анотація

Мета статті – на основі комплексного аналізу історичних джерел, картографічних матеріалів та супутникових знімків із залученням сучасних ГІС-технологій, верифікувати існуючі наукові гіпотези щодо місця розташування так званої Базавлуцької Січі та спростувати історіографічний конструкт її існування як стаціонарного укріпленого військово-адміністративного центру. Методи дослідження залучено як загальнонаукові (аналізу та синтезу), так і спеціальні історичні: картографічний, джерелознавчий і метод геоінформаційних систем. Результати дослідження. Спростовано усталене в історіографії уявлення про існування Базавлуцької Січі як сталого, стаціонарного укріплення запорозького козацтва у Великому Лузі впродовж 1593–1638 рр. На основі аналізу широкого кола писемних джерел, історіографії XVIII–XXI століть, картографічних матеріалів та супутникових знімків із використанням ГІС-технологій встановлено, що: Базавлуцька Січ є історіографічним конструктом, сформованим у другій половині XIX ст. під впливом романтичної інтерпретації минулого та спроби заповнити прогалини у джерелах без належної верифікації. Висновки. У результаті проведеного дослідження, здійснено верифікацію припущень щодо місця розташування так званої Базавлуцької Січі. Аналіз виявив відсутність сталої традиції локалізації цього укріплення в історичних джерелах. Основні наративи, які впродовж XIX століття формували уявлення про Базавлуцьку Січ, базуються фактично лише на свідченні Е. Ляссоти 1593 р. Воно жодного разу не повторюється у наступних документах і не підтверджується археологічно. Застосування ГІС-методу дозволило порівняти уявний картографічний образ Січі з реальними ландшафтами Великого Лугу, відкритими після осушення Каховського водосховища внаслідок підриву ГЕС у 2023 році.Дослідження виявило, що упродовж 1593–1638 років козаки дійсно використовували терени Великого Лугу як місця тимчасового базування. Проте не існує жодних джерельних підстав стверджувати про наявність постійного, стаціонарного укріплення, яке відповідало б ознакам Січі як козацького політико-адміністративного і військового центру.

Посилання

Апанович О. М. Чортомлицька Запорозька Січ: До 345 річниці заснування. К.: Укр. козацтво, 1998. 80 с.

Апостолова А. Запорожье: страна и народ. Харьков: тип. Шмерковича, 1903. 136 с.

Афанасьев-Чужбинский А. С. Поездка в Южную Россию. Санкт-Петербург: [В тип. Мор. м-ва], 1861. Ч. 1: Очерки Днепра, 1861. 465 c.

Богуш П. М. Січі на Нікопольщині (До 500-річчя заснування українського козацтва). Геликон. № 3. Нікополь: Нікопольська міська друкарня, 2004. С. 196–205.

Брун Ф. К. Черноморье. Сборник исследований по исторической географии Южной России (1852–1877 г.): [в 2 ч.]. Одесса: Тип. Г. Ульриха, 1879 – 1880. 277 c.

Буцинский П. Н. О Богдане Хмельницком. Харьков: Типография М. Зильберберга, 1882. 240 с.

Величко С.В. Летопись событий в Юго-западной России в XVII-м веке / Сост. Самоил Величко (1670–1728), б. канцелярист Канцелярии Войска Запорожского, 1720. Т. 3. К., 1855. 597 с.

Вирський Д. С. Війна на Півдні: хроніки степового прикордоння України (XVI – середини XVII ст.). Київ: Інститут історії України НАН України, 2024. 292 с.

Вирський Д. С. Річ Посполита про козаків (1560-і – початок 1650-х рр.). Київ : НАН України, Ін-т історії України, 2021. 288 с.

Голобуцкий В. А. Запорожское казачество. Киев: Гос. изд-во полит. лит. УССР, 1957. 461 c.

Грушевский М. С. Иллюстрированная история украинского народа : Переработка 3-го изд. Санкт-Петербург: Вестник знания, 1913. 366 с.

Грушевський М. С. Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. Т. 7 : Козацькі часи – до року 1625. Репр. відтворення вид 1909 р., 1995. 624 c.

Гуржій О. І. Як запорожці в Петра І «вольності» виборювали. Київська старовина, 1997. Т. 5, № 317. С. 12–23.

Гуслистий К. Г. Нариси з історії України. Вип. 3. Визвольна боротьба українського народу проти шляхетської Польщі в другій половині XVI і в першій половині XVII століття (60-ті роки XVI – 30-ті роки XVII століття). К., 1941. 184 с.

Документи українського козацтва XVI – першої половини XVII ст.: універсали, листування, угоди, присяги. Упорядники В. Брехуненко, Ю. Мицик, В. Щербак. К.: Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського, 2016. 608 c.

Эварницкий Д. И. Вольности запорожских казаков : историко-топографический очерк. Санкт-Петербург: Типо-литогр. и фото П. И. Бабкина, 1898. 405 c.

Эварницкий Д. И. Вольности запорожских козаков: Ист.-топогр. очерк. Санкт-Петербург: тип. И.Н. Скороходова, 1890. 385 с.

Эварницкий Д. И. История запорожских козаков. СПб., 1895. Том 2. 633 с.

Жуковський М. П. Про місце розташування Базавлуцької та Чортомлицької Січей. Заповідна Хортиця: зб. наук. пр.: до 50-ї річниці створення заповідника на о. Хортиця. Ред. кол.: О. П. Мірущенко (відп. ред.) та ін.]. Запоріжжя: ПП Антіпов В. І., 2017. С. 39–50.

Історія Запорозької Січі. 2-ге вид. / Ред. кол.: В. Смолій (відп. ред.), В. Щербак (наук. ред., упоряд.), В. Горобець, О. Гуржій, Т. Чухліб. Київ: Арій, 2023. 240 с.

Каманин И. К вопросу о козачестве до Богдана Хмельницкого. Чтения Императорского общества Нестора Летописца. Киев, 1894. Кн. 8. Отд. 2. 94 с.

Карелин И. Запорожские городища. Записки Императорского Одесского общества истории и древностей. Т. 9. Одесса, 1875. С. 433–442. URL: http://history.org.ua/LiberUA/e_dzherela_zooi_1875/e_ dzherela_zooi_1875.pdf

Карта описания реки Днепра от Хортицкаго острова до Казик-Эрменя с показанием мелей и каменья и с выме[рами] фарватера и положения берегов ... [1,5 версты в 1 см]. Б. м., 1739. На полотне. Рукоп. 1 к. (2 л.); 47х85 см. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ir/cgiirbis _64.exe?Z21ID=&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1 &S21R EF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF =&S21STR=00000642

Кащенко А. Ф. Великий Луг Запорожський. Катеринослав: [б.в.], 1917. 107 с. URL: https://flickr.com/photos/ alexander_volok/ albums/721777 20295395862/

Кащенко А. Ф. Оповідання про славне військо запорожське низове. 4-те вид. Катеринослав, Ляйпціг: Українське видавництво в Катеринославі, 1918. 368 с.

Korzon T. Dzieje wojen i wojskowości w Polsce, T.2: Epoka przedrozbiorowa. 2nd ed. Lwow-Warszawa- Krakow : Wydawnictwo Zakladu narodowego im. Ossolonskich, 1923. 522 p. URL: https://archive.org/details/korzon-dzieje-wojen-i-wojskowosci-w-polsce-t.-2-wyd.-2-1923/mode/2up.

Костомаров Н. И. Богдан Хмельницкий. Исторические монографии и исследования. Кн. 4. Т. 9–11. Санкт-Петербург, 1904. 739 с.

Кулиш П. А. История воссоединения Руси: в 3 т. Т. 1: От начала колонизации опустошенной татарским погромом Киево-Галицкой Руси до начала Столетней козацко-шляхетской войны, Санкт-Петербург : Обществ. польза, 1874. 363 с.

Langer L. N. Historical Dictionary of Medieval Russia. Connecticut : Rowman & Littlefield Publishers, 2001. 322 p. URL: https://www.google.com/books/edition/Historical_Dictionary_of_Mediev al_Russia/Y8I6EAAAQBAJ?hl=ru&gbpv=1.

Lassota von Steblau E. Tagebuch des Erich Lassota von Steblau : nach einer Handschrift der von Gersdorff-Weicha’schen Bibliothek zu Bautzen herausgegeben und mit Einleitung und Bemerkungen begleitet. Halle : G. Emil Barthel, 1866. 230 p. URL: https://www.digitale-sammlungen.de/de/view/bsb10064476?page=1&q=Bazawluk

Ленченко В. О. Запорозька Січ у картах, планах та кресленнях XVII – XVIII ст. Археологічні дослідження памя’ток українського козацтва. Зб. наук. статей. К., 1993. С. 19–22.

Magocsi P. R. Ukraine. An Illustrated History. Toronto : University of Toronto Press, 2007. 352 p. URL: https:// www.google.com/books/edition/ Ukraine/pN-MBgAAQBAJ?hl=ru&gbpv=1.

Мицик Ю. А. Козацький край: Нариси з історії Дніпропетровщини XV–XVIII ст. Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського держуніверситету, 1997. 176 с.

Мышецкий С. И. История о казаках запорожских : как оные издревле зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятся, сочиненная от инженерной команды / Издана со списка, хранящегося в библиотеке князя Михаила Семеновича Воронцова, Одесским обществом истории и древностей. Одесса : Гор. тип., 1851. 92 с. URL: https://www.flickr.com/photos/alexander_volok/albums/72177720310672506/

Ottův slovník naučný: illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. V Praze: J. Otto, 1890. sv. 3. 536 s. URL: https://kramerius5.nkp.cz/uuid/uuid:79d1c3e0-0a06-11e5-b309-005056825209

Падалка Л. В. По вопросу о существовании Запорожской сечи в первые времена запорожского казаче- ства. Киев : Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1894. 41 с.

Poroguis du Dnepr au-dessus de Kamenosaton. Cartes manuscrites de la collection Joseph Nicolas Delisle des territoires de la Russie entre 1724 et 1729. 1 flle : ms. et col. ; 106 x 96,5 cm. Bibliothèque nationale de France, GE BB-124 (100RES). URL: https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b55003129z?rk=21459;2

Посунько О., Молдаванов Є. Послідовність та локалізація козацьких Січей: нові підходи. Дослідження з історії і філософії науки і техніки. 2025. Т.34. №1. С. 92–111.

Ригельман А. И. Летописное повествование о Малой России и ее народе и козаках вообще, отколь и из какого народа оные происхождение свое имеют, и по каким случаям они ныне при своих местах обитают... Собрано и составлено чрез труды инж.-ген.-майора и кавалера Александра Ригельмана, 1785–86 г. [Ч. 1–4]. М.: О-во истории и древностей рос., 1847. 766 с. URL: https://www.flickr.com/photos/alexander_volok/albums/72177720297891325/with/51985568171

Скальковский А. А. История Новой-Сечи, или Последнего Коша Запорожского. Одесса, 1841. 461 с.

Скальковский А. А. История Новой-Сечи, или Последнего Коша Запорожского. Издание второе. Ч. III. Одесса, 1846. 314 c.

Scherer J. – B. Annales De La Petite-Russie Ou Histoire Des Cosaues Saporogues Et Des Cosaques De L’Ukraine. Paris : L’Harmattan, 2015. 496 p. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Sherer_Zhan-Benua/Annales_ de_la_Petite-Russie_fr.pdf?PHPSESSID=0d5kdpfj5m3b0fcn9ve8o3kht7.

Стороженко І. С. Скільки саме було Запорозьких Січей за всю історію українського козацтва?: моно-графія. Дніпро: ЛІРА, 2020. 216 с.

Федорук Я. О. Археологічні експедиції 1951 і 1953 років з вивчення Запорозьких Січей перед затопленням Каховським водоймищем. Україна в Центрально-Східній Європі, 2017. Вип. 17. С. 254–318. URL: http://resource.history.org.ua/publ/Ucse_2017_17_18

Харлан О. В. Стара козацька Січ в урочищі Щуровському: до питання локалізації. Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. Зб. наук. статей, 2018. № 27. С. 40–47. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Kharlan_O/Stara_kozatska_Sich_v_urochyschi_Schurovskomu_do_pytannia_lokalizatsii.pdf.

Чабаненко В. Великий Луг Запорозький: Історико-топонімічний словник. Запоріжжя. 1999. 331 с.

Щербак В. О. Базавлуцька Січ (1593–1638 рр.) Козацькі січі (нариси з історії українського козацтва XVI–XIX ст.) В. Смолій (відп. ред.), В. Щербак (наук. ред.), Т. Чухліб (упоряд.). Київ–Запоріжжя, 1998. С. 45–64.

Щербак В. О. Базавлуцька Січ. Пам’ять століть. № 4, 1998. С. 73–81.

Wynar L. R. Habsburgs and Zaporozhian Cossacks: The Diary of Erich Lassota Von Steblau, 1594. Littleton : Ukrainian Academic Press, 1975. 144 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-09-12

Як цитувати

Посунько, О. М., & Молдаванов, Є. В. (2025). У ПОШУКАХ НЕІСНУЮЧОЇ СІЧІ: ДЕКОНСТРУКЦІЯ ІСТОРІОГРАФІЧНОГО МІФУ. Південний архів (історичні науки), (51), 61–72. https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2025-51-7