ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕСЕЛЕННЯ ШВЕДІВ З ЕСТОНІЇ ДО ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ У 1781–1783 РОКАХ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2023-41-13Ключові слова:
острів Даґьо, Старошведська колонія, Решетилівка, епідемія, населення, смертність, харчове забезпечення, Південна Україна, колонізаціяАнотація
Метою статті є дослідження процесу переселення шведських селян з Естонії до Південної України та заснування шведської колонії в українських степах. Дане питання недостатньо добре досліджене в історіографії. Події до та після переселення були розкриті достатньо добре, але те, що відбувалося під час переселення та у перші місяці після нього, було практично невідомим. Водночас джерельна база дозволяє достатньо глибоко висвітлити події даного періоду. Так, надзвичайно інформативним джерелом щодо переселення шведів до Південної України є бухгалтерська книга капітана Єгора Макаретова, який очолював конвой із переселенцями. Тривалий час дослідники не звертали на нього увагу через поганий стан мікрофільму. Важливі відомості надають списки переселенців та колоністів. Методи. У дослідженні використовувався метод контамінації інформації різних списків, а також звірка між собою інформації з різних джерел. Це дало змогу виявити зміни у складі окремих господарств під час переселення та визначити осіб, які померли у певні часові інтервали. Критика джерел та метод повільного читання допомогли уникнути деяких помилкових суджень. Результати. В ході дослідження було встановлено, що найбільш вірогідною оцінкою кількості переселенців є 967 осіб. Шлях з Естонії на місце поселення не міг проходити через Москву, а пролягав через Білорусь, Чернігівщину і далі – східною Україною до міста Новий Кодак (суч. м. Дніпро), де відбулась переправа на правий берег. Значна частина шведських переселенців померла взимку 1781–1782 років у містечку Решетилівка (Полтавська обл.). Висновки. Автор дійшов висновку, що окремі аспекти переселення шведів на південь України включають елементи історіографічного міфу. Серед них: кількість переселенців, шлях, який вони подолали, умови переселення та причини зменшення кількості емігрантів. Всупереч окремим історіографічним згадкам джерела вказують на те, що росіяни намагалися забезпечити шведів нормальним харчуванням та лікуванням у дорозі, але тогочасний рівень медичних знань не дозволяв ефективно стримувати смертність. Разом із тим влада не встигла вчасно забезпечити колоністів житлом, а частина виготовлених будинків залишалась недоробленою навіть через рік після заснування колонії.
Посилання
Бобылева С.И. Шведы Украины и государственная власть. Вопросы германской истории. Дніпропетровськ : Видавництво ДНУ, 2008. С. 247–268.
Бучневич В.Е. Местечко Решетиловка, Полтавкого уезда. Труды Полтавской Ученой Архивной Комиссии. Вып. 15. Полтава : Элекстрическая типография Г. И. Маркевича, 1917. С. 1–55.
Ведомости учета о родившихся, бракосочетавшихся и умерших колонистах, наличии скота, сельскохозяйственного инвентаря в шведских колониях Херсонской губернии и уезда за 1811 г. Державний архів Дніпропетровської області (ДАДО). Ф. 134. Оп. 1. Спр. 308. 32 арк.
Ведомость о расходовании средств на содержание шведских колонистов за 1784 г. Державний архів Дніпропетровської області (ДАДО)Ф. 134. Оп. 1. Спр. 4. 32 арк.
Высочайше утвержденный доклад Белорусского генерал-губернатора графа Чернышова «О почтовом учреждении в Псковской и Могилевской губерниях» (23.11.1772, № 13.911). Полное собрание законов Российской империи (ПСЗРИ). Т. 19. Санкт-Петербург : Типография ІІ отделения собственной его императорского величества канцелярии, 1830. С. 660–667.
Доклад сената о мерах по улучшению состояния Новороссийских колоний, утвержденный Павлом I (06.04.1800, № 19.372). Полное собрание законов Российской империи (ПСЗРИ). Т. 26. Санкт-Петербург: Типография ІІ отделения собственной его императорского величества канцелярии, 1830. С. 115–128.
Именной список шведских колонистов, прибывших в Новороссийскую губернию на поселение в 1781 г. Державний архів Дніпропетровської області (ДАДО). Ф. 134. Оп. 1. Спр. 1. 23 арк.
Клаус А. Наши колонии. Опыты и материалы по истории и статистике иностранной колонизации в России. Вып. 1. Санкт-Петербург : Типография В.В. Нусвальта, 1869. 455 с.
Лащенко Х.Г. До історичної географії Запорожжя часів Нової Січі: шляхи, броди і переправи як елементи єдиної системи сполучень. Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна XVIII – XIX століття. Вип. 3. Запоріжжя : РА «Тандем-У», 1998. С. 96–105.
Лойт А. Переселение шведов из Эстонии на Украину в конце XVIII века. Скандинавский сборник. Т. 32. 1988. С. 104–116.
Маліцька Ю.Г. Естонські шведи на півдні Російської імперії: міграція, адаптація та акультурація переселенців-колоністів (1781–1871 рр.) : дис … канд. іст. наук : 07.00.02. – Всесвітня історія. Дніпропетровськ, 2010. 252 с.
О колонистах, поселенных в Екатеринославской губернии из Корсики, Данцига, острова Даго и о бунте корсиканцев. Российский государственный архив древних актов (РГАДА). Ф. 16. Оп. 1. Спр. 692. 273 арк.
Писаревский Г. Из истории иностранной колонизации в России в XVIII в.: (По неизд. архив. документам). Москва : Печатня А. И. Снегиревой, 1909. 424 с.
Русев И.Т. Антропогенная трансформация природных очагов чумы в северо-западном Причерноморье. Учёные записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Биология и химия». Т. 24. Симферополь : Издательство Таврического национального университета им. В. И. Вернадского, 2011. С. 224–243
Скальковский А.А. Опыт статистического описания Новороссийского края. Ч. 1. Одесса : Типографмя Л. Нитче, 1850. 386 с.
Список колонистов Шведской колонии Херсонской губернии за 1808 год. Державний архів Дніпропетровської області (ДАДО). Ф. 134. Оп. 1. Спр. 193. 12 арк.
Средства лечения при заболевании цингою (скорбутом) и других болезнях. Державний архів Дніпропетровської області (ДАДО). Ф. 134. Оп. 1. Спр. 793. 3 арк.
Старостін В. «Злодійський» шлях і формування транспортного вузла в нижній течії р. Самара у XVI – на початку XVIII ст. Січеславщина. Краєзнавчий альманах. Дніпропетровськ : ДОУНБ, 2012. Вип. 6. С. 3–12.
Чирук С.В. Чи була чума у Старошведській колонії? Колонізація Південного Придніпров'я у контексті епідемічної загрози. Вісник Дніпропетровського Національного університету: Історія та археологія. Вип. 21. Дніпропетровськ : Видавництво Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, 2013. С. 89–94.
Eckert E. A. The Structure of Plagues and Pestilences in Early Modern Europe. Central Europe, 1560-1640. Basel : Karger, 1996. 180 p.
Fischer H. Om svenskarna från Korgessaare och deras öden 1779–1782. Svio-Estonica. Årsbok utgiven av svensk-estniska samfundet vid Tartu universitet. Tartu: Akademeemilise rootsi-eesti seltsi väljaanne, 1939. S. 90–117.
Gammalsvenskbydokument / ed. by A. Loit, N. Tiberg. Uppsala : Lundequistska bokh, 1958. 236 s.
Hedman J. – особистий лист від 03.02.2019 р.
Hedman J., Åhlander L. Historien om Gammalsvenskby och svenskarna i Ukraina. Stockholm : Dialogos Förlag, 2003. 479 s.
Hedman J. Svenskbysläkter. Släktförteckningar över familjerna från Gammalsvenskby i Ukraina. Visby : Ödins Förlag AB, 1994. 272 s.
Karlgren A. Gammalsvenskby. Stockholm: Land ock folk, 1924. 64 s.
Lagus W. Utflygt till Dniepern i April 1852. Finlands allmänna tidning. 1852. № 131. S. 544–545.
Lingegård I. Livet i Gammalsvenskby. Svenskbybornas mattraditioner seder och bruk. Stockholm : LTs förlag, 1981. 112 s.
Poppel F., Schellekens J., Liefbroer A. C. Religious differentials in infant and child mortality in Holland, 1855–1912. Population Studies. № 56. Abingdon-on-Thames: Taylor and Francis, 2002. P. 277–289.
Russwurm K. Utvandrarne. Svenskarnes utvandring från Dagö år 1781 / En svensk folkspillra. Gammal-svenskbyborna. Stockholm: E. Wessmann, 1925. S. 7–58.
The Lost Swedish Tribe. Reapproaching the history of Gammalsvenskby in Ukraine / Ed. by P. Wawrzeniuk, J. Malitska. Stockholm : Elanders, 2014. 152 p.
Utas J. Svenskbyborna historia och öde frеn trettonhundra till nu. Visby : Natur och kultur, 1982. 309 s.
Wendell H. Från svenskar i Ryssland. Folkvännen. 1881. № 27. S. 1–2.
