МОЛОДІЖНІ ГУРТКИ В БАПТИЗМІ ТА ЄВАНГЕЛЬСЬКОМУ ХРИСТИЯНСТВІ У МІЖВОЄННІЙ ГАЛИЧИНІ ТА ВОЛИНІ (1920–30-ТІ РОКИ)

Анотація

Метою статті є розгляд та аналіз основних етапів становлення та розвитку молодіжних гуртків при громадах євангельських християн і баптистів Галичини та Волині у міжвоєнні десятиліття. На основі загальнонаукових та конкретно-історичних методів, таких як аналіз, порівняльний та хронологічний, визначено основні напрями діяльності молодіжних гуртків та доведено їхню активну участь у місіонерській діяльності руху на цих територіях. У результаті висвітлено освітню та виховну діяльність гуртків. Проаналізовано їхній вплив на формування богословського порядку денного в об'єднаннях євангельських християн і баптистів у міжвоєнні десятиліття. Підсумовуючи огляд історії розвитку та діяльності молодіжних гуртків при громадах ЄХБ, можна сказати, що молодіжні гуртки як елемент релігійно-світоглядного виховного процесу в середовищі громад були важливим елементом їх інституційного та конфесійного становлення. Молодіжні гуртки пройшли досить динамічний шлях – від створення поодиноких і не пов'язаних між собою окремих структурних одиниць при громадах до добре організованої адміністративно-управлінської мережі гуртків із розвиненою управлінською, просвітницькою та місіонерською мережею. Незважаючи на богословську спорідненість євангельського християнства та баптизму, уже у 20-х роках XX ст. розпочався процес поступового створення двох незалежних вертикалей управління молодіжними групами при громадах обох течій. Інституційно цей процес завершився у 1935 р. з оприлюдненням «Положення про євангельські молодіжні гуртки при євангельських християнських громадах». Молодіжні групи, які діяли при баптистських громадах, хоча впродовж міжвоєнних десятиліть і залишалися частиною тієї ж управлінської мережі, усе ж утворювали окремі національні структури, як, наприклад, баптистська молодь у Галичині. Навпаки, молодіжні групи, що діяли при громадах ЄХБ, усіляко намагалися зберегти свій наднаціональний статус, об'єднуючи у своїх лавах представників різних національностей, які належали до цієї протестантської течії. Структурна організація гуртків в окремі союзи та асоціації сприяла активізації місіонерської діяльності молоді в громадах, що, своєю чергою, дало можливість збільшити кількість прихильників обох течій та налагодити внутрішньоцерковну роботу з молоддю в межах самого руху.