УКРАЇНСЬКА ПРЕСА В КОНТЕКСТІ БОРОТЬБИ ЗА СВОБОДУ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛЬНОТИ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2022-38-2Ключові слова:
видання, медіа, преса, визвольна боротьба, революція.Анотація
Мета дослідження – розглянути особливості зростання кількості українських медій під час активізації визвольної боротьби, революційних зрушень, осмислити взаємозалежність вузлових, переломних моментів історії України зі становищем незалежної національної преси. Для створення ґрунтовнішого бачення питання проведено порівняльні паралелі з подібними процесами в історії інших народів. Методологічною основою дослідження послужив конкретно-історичний, порівняльний та історико-аналітичний методи. Використано принципи об’єктивності, історизму, багатофакторності. Медіа – потужний інститут суспільства, що є впливовим фактором вибудови траєкторії розвитку національної спільноти. Влада будь-якої країни через певний підбір інформації у ЗМІ або встановлення повного контролю над ними намагається проєктувати громадську думку. Тому медіа включені в протистояння, що відбувається в площині влада–опозиція, влада–суспільство, поневолювач–поневолений, інтервент–оборонець. Історична ретроспектива показує, що медіа вивільнювалися з-під контролю влади (тоталітарного режиму) в час політичних збурень, революцій, війн. Напередодні цих подій, і особливо в ході їхнього перебігу, ЗМІ інформують та активізують суспільство, стимулюють пошук правди і породжують готовність платити високу ціну за правду. В історії української боротьби за свободу медіа відіграли важливу роль для консолідації та інтеграції спільноти, відродження ідеї політичної незалежності, етнічної окремішності. Подібно як в інших поневолених народів, революції чи активізація визвольного спротиву супроводжувалися зростанням кількості друкованих видань. Після поразок визвольного спротиву окупаційні режими докладали зусиль для знищення української позацензурної періодики. Завдяки існуванню численної незалежної преси в роки української революції 1988–1991 рр. удалося перемогти в інформаційній війні з радянським тоталітарним режимом. Порушене в цій статті питання важливо продовжити досліджувати, оскільки значення і вплив преси на визвольну боротьбу українського народу є актуальною темою студій.
Посилання
Claretie J. Camille Desmoulins, Lucile Desmoulins. Paris : E. Plon, 1875. 492 p.
Jarowiecki J. Dzieje Prasy Polskiej we Lwowie do 1945 roku. Kraków : K-nia Akademicka, 2008. 502 s.
Бочковський О. Фінляндія та фінляндське питання. Відень : др-ня А. Гольцгавзена, 1916. 104 с.
Бочковський О., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання). Мюнхен : УТГІ, 1993. 204 с.
Гирич І. Дзеркало свідомості. Українська преса на початку ХХ ст. Український тиждень. 2013. № 7. С. 48–51.
Зисельс Й. Еврейский самиздат: 60-е–80-е годы. 2016. URL: https://www.migdal.org.ua/times/55/5056/ (дата звернення: 29.06.2022).
Ігнатієнко В. Українська преса (1816–1923): історико-бібліографічний етюд. Київ : ДВУ, 1926. 80 с.
Карпенко В. Українська преса в період «перестройки». Пам’ять століть. 1994. № 4. С. 100–137.
Кіпіані В. У пошуках самвидаву. Український журнал. 2009. № 4. С. 28–30.
Обертас О. Український самвидав: літературна критика та публіцистика (1960-і – початок 1970-х років). Київ: Смолоскип, 2010. 298 с. 11. Стасюк О. Видавничо-пропагандивна діяльність ОУН (1941–1953 рр.) Львів : ЦДВР, 2006. 384 с.
Чекутіс Р. Партизанська преса Литви 1944–1953 рр. Український визвольний рух. 2006. № 6. С. 211–236.