ДО ПИТАННЯ ПРО ДАТУВАННЯ ГЛАСИСУ АККЕРМАНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ

Анотація

Метою дослідження є пошук доказів для датування одного з малодосліджених елементів оборонного комплексу Аккерманської фортеці – гласису та введення їх до наукового обігу. Методологічною основою дослідження став аналіз історіографії, а також картографічних, іконографічних та археологічних джерел, порівняльно-типологічний аналіз у галузі оборонного зодчества. Основні результати дослідження. В історіографії не раз висловлювалися різні думки щодо датування гласису фортеці. Усі вони коливались у межах середини XV ст. – початку 1790-х рр. Причиною такого широкого розльоту в датах була відсутність чіткого розуміння оборонних функцій гласису, відсутність переконливої та загальної будівельної періодизації фортеці (особливо для пізніх періодів), недостатня вивченість джерельної бази з історії Аккермана саме турецького періоду. Фортеця побудована в XV ст. на правому березі Дністровського лиману і протягом усієї своєї історії залишалася без кардинальних змін планування та конструктивних особливостей. Лише в 1795–1796 рр. турецька влада приступає до реалізації найбільш масштабного проєкту її модернізації. Його метою було приведення комплексу у відповідність до норм оборони в умовах виклику з боку розвиненої порохової вогнепальної артилерії. У 1792 р. Аккерман стає прикордонним пунктом через розмежування кордонів з Російською імперією по берегах Дністровського лиману. В результаті модернізації, здійсненої за проєктом французького інженера Ф. Кауффера, зводиться серія внутрішніх та зовнішніх додаткових земляних укріплень, одним з яких був гласис на еспланаді, в периметрі зовнішньої кромки рову. Висновки. Ключ до дати створення гласиса знаходиться в проєктному плані реконструкції фортеці авторства Ф. Кауффера, який датується другою половиною 1793 р. При цьому серія письмових та епіграфічних джерел дозволяють впевнено датувати час реалізації цього проєкту трьома роками пізніше. Помилки попередників у датуваннях цього елемента оборони полягали у сприйнятті гласису як похідної від рову у чіткому зв’язку з ним. Також археологічні розкопки античної Тіри 1900–1960-х рр., зроблені ніби «на гласисі», внесли плутанину в розуміння дати його походження через недбалість у вживанні фортифікаційних термінів і визначенні об’єкта досліджень.