УРБАНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У КІНЦІ XIX – НА ПОЧАТКУ XX СТ.

Анотація

Мета. Стаття присвячена аналізу урбанізаційних процесів, які відбувалися на українських землях у складі Російської імперії у кінці XIX – на початку XX ст. Особлива увага зосереджена на індустріалізації як головному факторі містоутворення та демографічних змін. Методи. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, об’єктивності, міждисциплінарності. Використано як загальнонаукові методи (аналізу, синтезу), так і загальноісторичні (історіографічного аналізу, історико-генетичний, порівняльно-історичний, історико-системний). З міждисциплінарних методів знайшли застосування статистичний та математичні (табличний та аналіз рядів динаміки). Результати. Ре зультати проведеного дослідження дозволили дійти висновку, що урбанізаційні процеси були логічним підсумком соціально-економічного розвитку території Наддніпрянської України у кінці XIX – на початку XX ст., який свідчив про фундаменальні процеси, які відбувалися у соціальній структурі населення. Виявлено, що на їх перебіг у часі і просторі впливали різноманітні економічні, демографічні та соціальні фактори. Акцентована увага на тому, що за темпами їх перебігу Наддніпрянська Україна значно відставала від провідних держав: у той час як країни Західної Європи знаходилися на вторинній та третинній стадії урбанізаційного процесу, вона перебувала лише на первинній. Проаналізовано економічні та соціальні аспекти індустріальної модернізації. Встановлено, що найвищий рівень урбанізації простежувався у південних губерніях, які, окрім того, мали й найвищі показники міграційного потенціалу, необхідного для розвитку урбанізаційних процесів. Висновки. За підсумками проведеного дослідження можна зробити висновки, що урбанізація на території підросійської України не була рівномірною, мала незакінчений, однобічний характер, що було підсумком її формування як побічного продукту індустріалізації. Встановлено, що ступінь розвитку тенденцій урбанізації був недостатнім, щоб констатувати про серйозні успіхи урбанізаційного процесу. Подальші дослідження історії урбанізаційних процесів на українських землях у складі Російської імперії зазначеного періоду мають величезні перспективи. Це стосується насамперед не лише кількісних, але й насамперед якісних показників урбанізації, зокрема таких як національний склад міських жителів, соціальна мобільність міського населення, урбаністична культура та якість міського середовища.