ВИСВІТЛЕННЯ МІСЬКОГО ЖИТТЯ ПІД ЧАС ОКУПАЦІЇ ХЕРСОНА В 2022 Р. В УСНО-ІСТОРИЧНИХ СВІДЧЕННЯХ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2023-44-5Ключові слова:
Південь України, Херсон, окупація, соціально-економічні відносини, широкомасштабна російсько-українська війна, повсякденністьАнотація
Мета дослідження – охарактеризувати та проаналізувати особливості організації побутових умов життя в окупації під час повномасштабної російської агресії у березні–листопаді 2022 р. на прикладі Херсона. Методологічною основою дослідження стали такі методи, як усна історія та спостереження. Усна історія виступає головним методологічним базисом, оскільки є потужним інструментом розуміння організації життя людей у процесі фундаментальних цивілізаційних трансформацій. Основні результати дослідження. Головним завданням автор ставить перед собою розкриття особливостей організації побутових умов життя в міському просторі за умов «херсонської моделі окупації» і представлення погляду зсередини на ті процеси, які відбувались протягом тимчасової окупації міста. Головне джерело, яке використовується, – це документовані розповіді херсонців різного віку та соціальної приналежності. У дослідженні робиться спроба на повсякденному рівні зрозуміти й окреслити особливості перебування херсонців в окупації, що відбивались на організації побуту та набутті цивільним населенням особистого досвіду життя/виживання. Робота доповнена різноманітними оповідями про перенесення тимчасової окупації місцевим населенням як на основі усно-історичних відомостей, так і на основі рефлексії особистого перебування в окупованій зоні. У статті звертається увага на досвід місцевих мешканців, що включає організацію побуту і роботи, участь у цивільному спротиві, несприйняття російської окупації, взаємодопомогу та підтримку. Висновки. У висновках підсумована окупаційна реальність, в якій опинились мешканці міста. Це стало особливою атмосферою, в якій формувались способи організації життя/виживання, протистояння/боротьби, очікування визволення/збереження національної ідентичності. У цій атмосфері плекалась свобода, зміцнювались ціннісні переконання і скріплювалась українська ідентичність.
Посилання
Ballard L. History of Oral history. Foundations and Metodology. Lanham, New York, Toronto, Plymouth, UA : AltaMira Press, 2007. 326 p.
Бойко А. Усна історія Степової України. Запоріжжя : АА Тандем, 2015. Т. 11. 352 с.
Бондар Г. Сьогодні історія твориться в Україні. Усна історія і досвіди незавершених революцій та війни: міркування про дискусійне і (не)очевидне. Слухати, чути, розуміти: Усна історія України XX–XXI ст. : збірник наукових праць / за наук. ред. докторки істор. наук. Г. Грінченко. Київ : ТОВ «АРТ КНИГА», 2021. 352 с.
Водотика С.Г. Місто, яке не боялося: Херсон у перші місяці російської окупації. Україна модерна: Міжнародний інтелектуальний часопис. 2022. URL: https://uamoderna.com/md/xerson-u-pershimisyaczi-rosijskoi okupaczii?fbclid=IwAR3OkpuqVOluyp7BoH_7zqkkRq0r86wRgdg9NZBnrxEjzegW9ND9hVsSlng (дата звернення: 15.03.2023).
Грінченко Г. Усна історія примусу до праці: метод, контексти, тексти. Харків : «ХТМТ», 2012. 304 с.
Зубченко О.С. Колабораціонізм на тимчасово окупованих територіях Півдня України: соціологічний аспект. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 2022, № 3(55). С. 15–23.
Костючков С.К. Формування політичного бренду території засобами масмедіа в умовах російсько-української війни (на прикладі Херсонщини). Актуальні проблеми політики. 2023. Вип. 71. С. 101– 107. DOI: https://doi.org/10.32782/app.v71.2023.14.
Ніколаєнко О., Ніколаєнко С. Поняття адаптації в різних напрямах психології. Світогляд – Філософія – Релігія. Збірник наукових праць. 2012. Вип. 2. С. 68–77.
Нолл В. Трансформація громадянського суспільства. Усна історія селянської культури 1920–30-х років. Київ : Родовід. Центр досліджень усної історії та культури, 1999. 559 с.
Тхоржевська Т. Одеса очима «понаєхавших»: усна історія урбанізації 50–80-ті рр. XX ст. Одеса : «Поліграф», 2022. 192 с.
